ОПТИМІЗАЦІЯ ДОЗУВАННЯ ГІПЕРБАРИЧНОГО АНЕСТЕТИКА ДЛЯ УНІЛАТЕРАЛЬНОЇ СПІНАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ ПРИ ОРТОПЕДО-ТРАВМАТОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ

Анотація

Актуальність. При використанні загальноприйнятих методик розрахунку доз місцевого анестетика при проведенні спінальної анестезії не завжди ефективність та безпека анестезії є достатніми.

Метою проведеного нами дослідження було визначити оптимальну дозу місцевого анестетика за градаційною методикою відповідно до зросту пацієнта для унілатеральної та білатеральної спінальної анестезії при ортопедо-травматологічних операціях на нижніх кінцівках. Визначити переваги та недоліки обох методик знеболення.

Матеріали та методи: Наше дослідження ґрунтується на обстеженні 52 пацієнтів І – ІІ ступеня операційного ризику по ASA, розділених на дві групи. До першої групи (контроль) увійшло 25 пацієнтів, яким проведено білатеральну спінальну анестезію, до другої групи включено 27 пацієнтів, яким проводили унілатеральну спінальну анестезію під час ортопедо-травматологічних операціях на нижніх кінцівках. Спінальна анестезія виконувалася гіпербаричним розчином 0,5% бупівакаїна, із розробленим нами алгоритмом дозування анестетика.

Результати: При оцінці ефективності проведеної спінальної анестезії, визначали тривалість сенсорного, моторного блоків та рівень розвитку сенсорної блокади по дерматомах в обох групах дослідження. В І групі сенсорний блок становив - 252,2±74,32 хв., моторний - 198,2±59 хв. У ІІ групі сенсорний блок становив - 189,25±34,27 хв., моторний - 154,07±28,59 хв. При визначенні частоти виникнення серцево-судинних ускладнень, визначали динаміку показників середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) до оперативного втручання, через 5 хв., 30хв., 1 год., 2 год., 3 год., 5 год., 7 год., 9 год. Під час дослідження виявлено, що зниження САТ та ЧСС переважало в І групі дослідження. Об’єм інфузії кристалоїдів в І групі дослідження склав - 2042±663,9 мл., а в ІІ групі - 1666,66±635,49 мл. Лабораторні методи діагностики застосовувались з метою визначення динаміки показників основного метаболізму та гормонального фону при виникненні больового синдрому у пацієнтів та вплив дози місцевого анестетика на швидкість та ступінь зміни даних показників. З цією метою визначено динаміку показників глюкози крові, лактату та кортизолу крові до оперативного втручання, на 3 год., 6 год. та 9 год. перебігу анестезії.

Висновки: Градаційне дозування місцевого анестетика для унілатеральної та білатеральної спінальної анестезії за зростом забезпечує необхідну ефективність знеболення. Зменшення дози анестетика при унілатеральній спінальній анестезії підвищує безпеку анестезії та рідше викликає побічні реакції. Тривалість та рівень сенсорної блокади унілатеральної спінальної анестезії за загальноприйнятою методикою значно зменшується при використанні редукованої дози місцевого анестетика в порівнянні з білатеральною.