РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ У ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНИХ КЛІНІЧНИХ ЦЕНТРАХ КОМБАТАНТІВ ПІСЛЯ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(103).2023.284625Ключові слова:
біль, лікування болю, вогнепальні пораненняАнотація
На жаль, лікування комбатантів з вогнепальними пораненнями не завершується загоєнням ран. У таких пацієнтів у 66.7 %-73.1 % випадках біль стає хронічним та впливає на якість життя. Тому вивчення результатів лікування болю комбатантів після вогнепальних поранень у військово-медичних клінічних центрах може допомогти виявити слабкі ланки на шляху до покращення результатів лікування даної категорії пацієнтів.
Мета роботи. Дослідити результати лікування болю комбатантів після вогнепальних поранень у військово-медич- них клінічних центрах.
Методи. Представлено дані результату лікування 769 комбатантів з вогнепальними пораненнями після бойових дій. Інтенсивність болю під час лікування відслідковували за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Також, фіксували проміжок часу між знеболеннями. Порівняння груп проводилося за критерієм Манна-Уітні, хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. Для перевірки розподілу кількісних показників на нормальність використано критерій Шапіро-Уілка, а для аналізу динаміки показників використано критерій Фрідмана для пов'язаних вибірок, постеріорне порівняння проводилося з використанням поправки Бонферроні.
Результати. При поступленні інтенсивність болю за ВАШ у 2-х групах практично не відрізнялась та відповідала критерію помірний та сильний біль, тут кількість балів коливалась від 4 до 7, що свідчить про відсутність якісного контролю над болем та низьку ефективність знеболення на попередніх етапах чи під час медичної евакуації. На 14-ту добу після поранення інтенсивність болю за ВАШ відповідала 2 балам (слабкий біль) – це свідчить про стабільний контроль над болем та достатньо якісне лікування болю. Але на 9-у добу спостереження (p=0.009, а далі <0.001), спостерігалась різниця, яка скоріш за все пов’язана з кількістю поранених анатомічних ділянок пацієнта. Інтервали між знеболеннями поступово збільшувались. Проте, з 10 доби спостереження є різниця між групами (p<0.001).
Висновок: Отримані дані свідчать про те, що на етапі лікування у військових мобільних госпіталях, звідки комбатантів евакуюють до військово-медичних клінічних центрів, необхідно приділяти більше уваги питанню лікування болю, адже відсутність якісного контролю над болем між етапами лікування є одним із факторів, що має вплив на частоту хронізації болю.
Посилання
Kuchyn I., Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023. 47. https://doi.org/10.1186/s12871-023-02005-3.
| 
| 
Nakar H, Sorkin A, Nadler R, Tsur AM, Gelikas S, Avital G, Glassberg E, Bader T, Fridrich L, Chen J, Benov A. Trends in prehospital pain management: two decades of point-of-injury care. Isr Med Assoc J. 2022 Sep;24(9):584-590. PMID: 36168177.
| |
Macionis V. Chronic pain and local pain in usually painless conditions including neuroma may be due to compressive proximal neural lesion. Front Pain Res (Lausanne). 2023 Feb 20;4:1037376. doi: 10.3389/fpain.2023.1037376. PMID: 36890855; PMCID: PMC9986610.
|
USAMRMC. Combat Casualty Care Research Program (CCCRP). 2019. https://mrmc.amedd.army.mil/index.cfm?pageid=medical_r_and_d.ccc.overview (last accessed February 9, 2021).
Tegegne BA, Lema GF, Fentie DY, Bizuneh YB. Severity of Wound-Related Pain and Associated Factors Among Patients Who Underwent Wound Management at Teaching and Referral Hospital, Northwest Ethiopia. J Pain Res. 2020 Oct 13;13:2543-2551. doi: 10.2147/JPR.S276449. PMID: 33116796; PMCID: PMC7568607.
| |
Sen CK. Human Wound and Its Burden: Updated 2020 Compendium of Estimates. Adv Wound Care (New Rochelle). 2021 May;10(5):281-292. doi: 10.1089/wound.2021.0026. PMID: 33733885; PMCID: PMC8024242.
| |
Benov A, Gelikas S, Fink N, Glassberg E. Military medical research in the IDF: an array of fields and interests. Isr Med Assoc J. 2022 Sep;24(9):557-558. PMID: 36168172.
| |
Meerwijk EL, Adams RS, Larson MJ, Highland KB, Harris AHS. Dose of Exercise Therapy Among Active Duty Soldiers With Chronic Pain Is Associated With Lower Risk of Long-Term Adverse Outcomes After Linking to the Veterans Health Administration. Mil Med. 2022 Mar 21:usac074. doi: 10.1093/milmed/usac074. Epub ahead of print. PMID: 35311994.
|
Adams RS, Meerwijk EL, Larson MJ, Harris AHS. Predictors of Veterans Health Administration utilization and pain persistence among soldiers treated for postdeployment chronic pain in the Military Health System. BMC Health Serv Res. 2021 May 24;21(1):494. doi: 10.1186/s12913-021-06536-8. PMID: 34030684; PMCID: PMC8145830.
| |
Meerwijk EL, Larson MJ, Schmidt EM, Adams RS, Bauer MR, Ritter GA, Buckenmaier C 3rd, Harris AHS. Nonpharmacological Treatment of Army Service Members with Chronic Pain Is Associated with Fewer Adverse Outcomes After Transition to the Veterans Health Administration. J Gen Intern Med. 2020 Mar;35(3):775-783. doi: 10.1007/s11606-019-05450-4. Epub 2019 Oct 28. PMID: 31659663; PMCID: PMC7080907
| |
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
