ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ЯК МАРКЕР МАКСИМАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ЛЮДЕЙ З ОЖИРІННЯМ

Автор(и)

  • Ю.Б. ЛІСУН ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», Україна
  • В.В. ЄВСЄЄВА ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», Україна
  • Л.М. ПОЛЮХОВИЧ ДНУ «Центр інноваційних медичних технологій НАН України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(103).2023.284627

Ключові слова:

варіабельність серцевого ритму, ожиріння, вегетативна нервова система

Анотація

Вступ. Варіабельність серцевого ритму (ВСР) та вегетативна нервова система є важливими показниками оцінки функціонального стану організму. Фізичне навантаження і ожиріння, які є актуальними проблемами сучасного суспільства, впливають на ці показники, проте дослідження взаємозв'язку між ними обмежені.

Мета: визначити максимальний рівень фізичного навантаження у людей з ожирінням на етапі передопераційної підготовки.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено групу осіб з надлишковою вагою та ожирінням, у яких передбачалася хірургічна операція для зменшення ваги. Учасники виконували спеціальні тести та фізичні вправи, які дозволяли визначити їх максимальний рівень фізичного навантаження. За допомогою степ-тесту, який включав підйом по сходах до максимального виснаження, реєструвались показники варіабельності серцевого ритму, частоти серцевих скорочень та час відновлення після фізичного навантаження.

Результати. На основі аналізу отриманих даних було встановлено, що пацієнти з надмірною вагою можуть переносити високий рівень фізичного навантаження без значних змін у варіабельності серцевого ритму та артеріальному тиску. У той же час у пацієнтів з ожирінням спостерігається зниження толерантності до фізичного навантаження та варіабельності серцевого ритму, що потребує впровадження поступово зростаючого рівня фізичної активності в передопераційну підготовку з моніторингом загального самопочуття пацієнта.

Висновок. Люди з ожирінням характеризуються низьким рівнем фізичної активності, що ускладнює передопераційну підготовку та подовжує її тривалість.

Посилання

World Health Organization Geneva . (1999). Obesity: preventing and managing the global epidemic: report of a WHO consultation. WHO technical report series 894.

Malik M., Bigger J.T., Camm A.J., Kleiger R.E., Malliani A., Moss A.J., et al. Heart rate variability: standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Eur Heart J. 1996; 17(3):354-381
|

World Health Organization . (1996). Hypertension control. Report of a WHO Expert Committee. Technical Report Series, 862, 1–83.

Nishime, E. O., Cole, C. R., Blackstone, E. H., Pashkow, F. J., & Lauer, M. S. (2000). Heart rate recovery and treadmill exercise score as predictors of mortality in patients referred for exercise ECG. JAMA, 284, 1392–1398.
|

Dimkpa, U., & Oji, J. O. (2010). Association of heart rate recovery after exercise with indices of obesity in healthy, non-obese adults. European Journal of Applied Physiology, 108, 695–699.
|

Stein P.K. Circadian variation of heart rate variability. Can J Cardiol. 1996; 12(9):823-826.

Blain, G. M., Limberg, J. K., Mortensen, G. F., & Schrage, W. G. (2012). Rapid onset vasodilatation is blunted in obese humans. Acta Physiologica (Oxford), 205, 103–112.
|

Straznicky, N. E., Grima, M. T., Lambert, E. A., Sari, C. I., Eikelis, N., Nestel, P. J., Lambert, G. W. (2015). Arterial norepinephrine concentration is inversely and independently associated with insulin clearance in obese individuals with metabolic syndrome. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 100, 1544–1550.
|

Canale, M. P., Manca di Villahermosa, S., Martino, G., Rovella, V., Noce, A., De Lorenzo, A., & Di Daniele, N. (2013). Obesity-related metabolic syndrome: Mechanisms of sympathetic overactivity. International Journal of Endocrinology, 2013, 865-965.
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-23

Як цитувати

ЛІСУН, Ю., ЄВСЄЄВА, В., & ПОЛЮХОВИЧ, Л. (2023). ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ЯК МАРКЕР МАКСИМАЛЬНОГО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ЛЮДЕЙ З ОЖИРІННЯМ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (2(103), 50–54. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(103).2023.284627

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження