ТРАНСФУЗІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ МАСИВНІЙ КРОВОВТРАТІ. Частина 4. ФІЗІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТРОМБОЦИТАРНИХ КОМПОНЕНТІВ КРОВІ ДЛЯ ГЕМОСТАТИЧНОЇ РЕСУСЦИТАЦІЇ

Автор(и)

  • М.М. ПИЛИПЕНКО Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Україна
  • Л.В. БАРОНСЬКА КНП «Київська міська клінічна лікарня 9», Україна
  • С.О. ДУБРОВ Міністерство охорони здоров’я України; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(107).2024.308308

Ключові слова:

масивна кровотеча, тромбоцитопатія, тромбоцитопенія, коагулопатія, гемостатична ресусцитація, тромбоцитарні компоненти крові, аферезні тромбоцити, відновлені тромбоцити, цільна кров

Анотація

Тромбоцити є основним компонентом первинного гемостазу, а також беруть участь у вторинному, коагуляційному гемостазі. При кровотечах з дрібних судин первинний (тромбоцитарний) гемостаз може забезпечити стабільність тромбу, яка цілком достатня для зупинки кровотечі. При ушкодженні середніх та крупних судин зупинка кровотечі розпочинається з активації тромбоцитів, але потребує також і активації каскаду коагуляції із залученням внутрішнього та зовнішнього шляхів згортання. Фактори згортання крові, що беруть участь у внутрішньому, зовнішньому та загальному шляхах коагуляції, не тільки циркулюють в крові, але і переносяться тромбоцитами. Крім того, актин та міозин, що містяться в тромбоцитах беруть активну участь уже у завершальній фазі утворення тромбу – в ретракції згустку. В тромбоцитах також присутні фактори росту, що стимулюють загоєння ушкоджених судин.

Комерційно доступні препарати тромбоцитів в Україні об’єднують під назвою тромбоцитарні компоненти крові (ТКК). Вже понад десятиріччя, як ТКК є невід’ємною частиною гемостатичної ресусцитації у разі масивних кровотеч (МК) при травмі та пораненнях. Оптимальним співвідношенням ТКК до еритроцитарних компонентів крові (ЕКК) та свіжозамороженої плазми (СЗП) при травмі є 1:1:1, тобто включати значну кількість ТКК. При інших варіантах хірургічних МК оптимальне співвідношення може бути іншим, і пропорція ТКК до ЕКК та кількість ТКК вже менші.

Тромбоцити, як і фактори згортання, споживаються під час формування тромбів, а також пасивно втрачаються з кров’ю, що витікає. Швидкість втрати тромбоцитів іноді не прямо пропорційна величині крововтрати і залежить також від гематокриту. Хоча під час повномасштабної війни частота розвитку МК в Україні найвища в світі, на сьогодні все ще не вирішені логістичні проблеми з доступністю ТКК, особливо на етапі початкової ресусцитації. Тому в цій статті ми наводимо способи вирішення ситуації, залежно від доступних ресурсів.

В цивільних умовах проблема з тромбоцитами найчастіше буває внаслідок виникнення інтраопераційної чи травматичної кровотечі на тлі прийому антиагрегантів, тобто інгібіторів функції тромбоцитів. Прийом антиагрегантів може посилювати кровотечу, і лікарю необхідно знати, як поновити втрачені функції тромбоцитів або як замістити ці втрачені функції з допомогою ТКК. В даній публікації ми наведемо патофізіологічні обґрунтування важливості раннього відновлення першої фази гемостазу – агрегації шляхом проведення трансфузії ТКК при травмі. Крім того, ми наводимо деякі методи, що сприяють збереженню тромбоцитів, а також поліпшенню їх функціональної активності.

Іншими чинниками підвищення ризиків розвитку МК є тромбоцитопатії та тромбоцитопенії, що спричинені спадковими та набутими факторами. Хоча лікуванням таких пацієнтів займаються гематологи, і їх неодмінно треба долучити, як консультантів. У цій публікації ми коротко окреслимо найбільш часті методи лікування, які призначають гематологи. Фактори, що призводять до дефіциту тромбоцитів в крові різняться, але лікування загрозливої для життя кровотечі шляхом трансфузії ТКК може бути спільним для багатьох ситуацій. Причини відсутності можливості провести трансфузію достатньої кількості ТКК теж різні, однак при загрозливій для життя пацієнта кровотечі на тлі тромбоцитопатії та тромбоцитопенії деякі рішення можуть бути універсальними. Одним із таких рішень може бути переливання теплої цільної крові (ЦК).

Біографія автора

М.М. ПИЛИПЕНКО, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України

Відділення інтенсивної терапії та анестезіології №2

Посилання

Нехлопочин О.С., Пилипенко М.М., Дубров С.О. Ушкодження магістральних судин при поперековій дискектомії: чинники ризику, діагностика, методи хірургічної корекції, особливості анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії. Ukr Neurosurg J 2023; 29(3), 3-18. https://doi.org/10.25305/unj.281502

Пилипенко М.М., Дубров С.О. Трансфузійна та інфузійна терапія при масивній крововтраті. Частина 1. Неочікувана інтраопераційна крововтрата. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 2023; (3(104), 7–27. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(104).2023.287869

Пилипенко М.М., Дубров С.О. Трансфузійна та інфузійна терапія при масивній крововтраті. Частина 2. Фізіологічні передумови використання еритроцитів, як компоненту гемостатичної ресусцитації. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 2023; (4(105), 29-38. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(105).2023.295000

Пилипенко М.М, Дубров С.О. Трансфузійна та інфузійна терапія при масивній крововтраті. Частина 3. Фізіологічні передумови та обмеження при використанні плазми та кріопреципітату для гемостатичної ресусцитації. Pain, anaesthesia & intensive care, 2024 1(106), 39–58. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(106).2024.300623

Peyrou V, Lormeau JC, Herault JP, et al. Contribution of erythrocytes to thrombin generation in whole blood. Thromb Haemost. 1999;81(3):400–6.
| |

Martinez S. What Is a Normal Platelet Count? OneBlood, 24.08.2023 https://www.oneblood.org/blog/what-is-a-normal-platelet-count.html

Haley KM, Loren CP, Phillips KG, et al. Characterization of Single Platelet Mass, Volume, and Density in Response to Agonist Stimulation, Blood, 2011 118(21): 5261, https://doi.org/10.1182/blood.V118.21.5261.5261.

Kietaibl S, Ahmed A, Afshari A, et al. Management of severe peri-operative bleeding: Guidelines from the European Society of Anaesthesiology and Intensive Care: Second update 2022. Eur J Anaesthesiol. 2023;40(4):226-304. doi: 10.1097/EJA.0000000000001803. PMID: 36855941.
| |

Kristensen SD, Knuuti J, Saraste A, et al. 2014ESC/ESA Guidelines on noncardiac surgery: cardiovascular assessment and management: the Joint Task Force on noncardiac surgery: cardiovascular assessment and management of the EuropeanSociety of Cardiology (ESC) and the European Society of Anaesthesiology (ESA). Eur J Anaesthesiol 2014; 31:517–573.
|

Devereaux PJ, Mrkobrada M, Sessler DI, et al., POISE-2 Investigators. Aspirin in patients undergoing noncardiac surgery. N Engl J Med 2014; 370:1494–1503.
|

Van Hecken A, Schwartz JI, Depré M, et al. Comparative inhibitory activity of rofecoxib, meloxicam, diclofenac, ibuprofen, and naproxen on COX-2 versus COX-1 in healthy volunteers. J Clin Pharmacol. 2000 Oct;40(10):1109-20. PMID: 11028250.
|

Goldenberg NA, Jacobson L, Manco-Johnson MJ. Brief communication: duration of platelet dysfunction after a 7-day course of Ibuprofen. Ann Intern Med. 2005 Apr 5;142(7):506-9. doi: 10.7326/0003-4819-142-7-200504050-00009. PMID: 15809462.
|

Godier A, Albaladejo P, The French Working Group On Perioperative Haemostasis Gihp Group. Management of bleeding events associated with antiplatelet therapy: evidence, uncertainties and pitfalls. J Clin Med 2020; 9:2318.

Godier A, Taylor G, Gaussem P. Inefficacy of platelet transfusion to reverse ticagrelor. N Engl J Med 2015; 372:196–197.
|

Barton CA, Oetken HJ, Roberti GJ, et al. Thromboelastography with platelet mapping: limited predictive ability in detecting preinjury antiplatelet agent use. J Trauma Acute Care Surg. 2021;91(5):803–8.
|

Orsini S, Noris P, Bury L, et al., European Hematology Association – Scientifi c Working Group (EHA-SWG) on thrombocytopenias and platelet function disorders. Bleeding risk of surgery and its prevention in patients with inherited platelet disorders. Haematologica 2017; 102:1192–1203.
|

Wendon J, Cordoba J, Dhawan A, et al., European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practical Guidelines on the management of acute (fulminant) liver failure. J Hepatol 2017; 66:1047–1081.
|

Podda GM, Ronca V, Santambrogio R, et al. The association between platelet count and perioperative bleeding complication in a cohort of cirrhotic patients undergoing surgical excision of hepatocellular carcinoma. Blood Transfus 2020; 18 (Suppl 4):S427. 151

Ronca V, Podda G, Santambrogio R, et al. The association between platelet count and perioperative bleeding complication in a cohort of cirrhotic patients undergoing surgical excision of hepatocellular carcinoma. Res Pract Thromb Haemost 2020; 4 (Suppl 1):41.

Estcourt LJ, Birchall J, Allard S, et al. British Committee for Standards in Haematology. Guidelines for the use of platelet transfusions. Br J Haematol. 2017 Feb;176(3):365-394. doi: 10.1111/bjh.14423. Epub 2016 Dec 23.
|

Garay RP, Chiavaroli C, Hannaert P. Therapeutic efficacy and mechanism of action of ethamsylate, a long-standing hemostatic agent. Am J Ther. 2006 May-Jun;13(3):236-47. doi: 10.1097/01.mjt.0000158336.62740.54. PMID: 16772766.
|

Daneshmend TK, Stein AG, Bhaskar NK, Hawkey CJ. Failure of ethamsylate to reduce aspirin-induced gastric mucosal bleeding in humans. Br J Clin Pharmacol. 1989 Jul;28(1):109-12. doi: 10.1111/j.1365-2125.1989.tb03512.x. PMID: 2789070; PMCID: PMC1379977.
|

Rondina MT, Walker A, Pendleton RC. Drug-induced thrombocytopenia for the hospitalist physician with a focus on heparin-induced thrombocytopenia. Hosp Pract (1995). 2010 Apr;38(2):19-28. PMID: 20469610; PMCID: PMC3682781.
|

Barnecet Pérez A, Niehues CA, Hicks CMet al. Drug-Induced Thrombocytopenia: A Case Involving Vancomycin. Cureus. 2023 Jul 14;15(7):e41874. doi: 10.7759/cureus.41874. PMID: 37581131; PMCID: PMC10423590.

Visentin GP, Liu CY. Drug-induced thrombocytopenia. Hematol Oncol Clin North Am. 2007 Aug;21(4):685-96, vi. doi: 10.1016/j.hoc.2007.06.005. PMID: 17666285; PMCID: PMC1993236.
|

Danese E, Montagnana M, Favaloro EJ, Lippi G. Drug-Induced Thrombocytopenia: Mechanisms and Laboratory Diagnostics. Semin Thromb Hemost. 2020 Apr;46(3):264-274. doi: 10.1055/s-0039-1697930. Epub 2019 Sep 28. PMID: 31563127.
|

Brignardello-Petersen R, El Alayli A, Husainat N, et al. Surgical management of patients with von Willebrand disease: summary of 2 systematic reviews of the literature. Blood Adv 2022; 6:121–128.
|

Kim JH, Baek CH, Min JY, et al. Desmopressin improves platelet function in uremic patients taking antiplatelet agents who require emergent invasive procedures. Ann Hematol 2015; 94:1457–1461.
|

Gonzalez J, Bryant S, Hermes-DeSantis ER. Transdermal estradiol for the management of refractory uremic bleeding. Am J Health Syst Pharm 2018; 75:e177–e183.
|

Kyriakakis N, Lynch J, Ajjan R, et al. The effects of pituitary and thyroid disorders on haemostasis: potential clinical implications. Clin Endocrinol (Oxf) 2016; 84:473–484.
|

Atiq F, Schu¨ tte LM, Looijen AEM, et al. von Willebrand factor and factor VIII levels after desmopressin are associated with bleeding phenotype in type 1 VWD. Blood Adv 2019; 3:4147–4154.
|

Zanetto A, Rinder HM, Senzolo M, et al. Reduced clot stability by thromboelastography as a potential indicator of procedure-related bleeding in decompensated cirrhosis. Hepatol Commun 2021; 5:272–282.
|

Terrault N, Chen YC, Izumi N, et al. Avatrombopag before procedures reduces need for platelet transfusion in patients with chronic liver disease and thrombocytopenia. Gastroenterology 2018; 155:705–718.
|

Hidaka H, Kurosaki M, Tanaka H, et al. Lusutrombopag reduces need for platelet transfusion in patients with thrombocytopenia undergoing invasive procedures. Clin Gastroenterol Hepatol 2019; 17:1192–1200.
|

Driever EG, Stravitz RT, Zhang J, et al. VWF/ADAMTS13 imbalance, but not global coagulation or fi brinolysis, is associated with outcome and bleeding in acute liver failure. Hepatology 2021; 73:1882–1891.
|

Shepherd SJ, Fiandeiro C, Sanders RD. Selective serotonin reuptake inhibitors: depressing perioperative outcomes? Br J Anaesth 2015; 115:5–7.
|

Holcomb JB, Tilley BC, Baraniuk S, et al. Transfusion of plasma, platelets, and red blood cells in a 1:1:1 vs a 1:1:2 ratio and mortality in patients with severe trauma: the PROPPR randomised clinical trial. JAMA. 2015;313(5):471–82.
| |

Cardenas JC, Zhang X, Fox EE, et al. Platelet transfusions improve haemostasis and survival in a substudy of the prospective, randomised PROPPR trial. Blood Adv. 2018;2(14):1696–704.
|

Peralta R, Vijay A, El-Menyar A, et al. Early high ratio platelet transfusion in trauma resuscitation and its outcomes. Int J Crit Illn Inj Sci. 2016;6(4):188–93.
|

Hamada SR, Garrigue D, Nougue H, et al. Impact of platelet transfusion on outcomes in trauma patients. Crit Care. 2022;26(1):49.
|

Rossaint R, Afshari A, Bouillon B, et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: sixth edition. Crit Care. 2023 Mar 1;27(1):80. doi: 10.1186/s13054-023-04327-7. PMID: 36859355; PMCID: PMC9977110.
|

Tauber H, Innerhofer N, von Langen D, et al. Dynamics of platelet counts in major trauma: the impact of haemostatic resuscitation and effects of platelet transfusion-a sub-study of the randomised controlled RETIC trial. J Clin Med. 2020;9(8):2420.
|

Karlsson O, Henriksson BA, Jeppsson A, et al. Coagulopathies early in postpartum haemorrhage; thromboelastography and haemostatic laboratory analyses. Thromb Res 2013; 131:S94.

Jones RM, de Lloyd L, Kealaher EJ, et al., collaborators. Platelet count and transfusion requirements during moderate or severe postpartum haemorrhage. Anaesthesia 2016; 71:648–656.
|

Jones R, Hamlyn V, Collis RE, et al. Platelets in postpartum haemorrhage: who needs them? Int J Obstet Anesth 2015; 24:S10.

Arnone GD, Kumar P, Wonais MC, et al. Impact of platelet transfusion on intracerebral hemorrhage in patients on antiplatelet therapy-an analysis based on intracerebral hemorrhage score. World Neurosurg 2018; 111: e895–e904.
|

Feldman EA, Meola G, Miller CD, et al. Retrospective assessment of desmopressin effectiveness and safety in patients with antiplateletassociated intracranial hemorrhage. Crit Care Med 2020; 47:1759–765.
|

Erratum in: Br J Haematol. 2017 Apr;177(1):157. doi: 10.1111/bjh.14675. PMID: 28009056.
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-30

Як цитувати

ПИЛИПЕНКО, М., БАРОНСЬКА, Л., & ДУБРОВ, С. (2024). ТРАНСФУЗІЙНА ТЕРАПІЯ ПРИ МАСИВНІЙ КРОВОВТРАТІ. Частина 4. ФІЗІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ТРОМБОЦИТАРНИХ КОМПОНЕНТІВ КРОВІ ДЛЯ ГЕМОСТАТИЧНОЇ РЕСУСЦИТАЦІЇ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (2(107), 23–39. https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(107).2024.308308

Номер

Розділ

Огляд літератури