АВТОМАТИЗАЦІЯ СЛУЖБИ ЛІКУВАННЯ БОЛЮ – ВАРІАНТ ВИРІШЕННЯ СКЛАДНИХ ПИТАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(107).2024.308313Ключові слова:
гострий біль, хронічний біль, лікування болю, автоматизація Служби лікування болю, поранення, етапи лікування, знеболенняАнотація
Якісний та чіткий моніторинг динаміки лікування болю, підбір і корекція лікарських препаратів, прогнозування віддалених результатів та вдосконалення науково-обґрунтованого підходу до лікування болю обумовлює потребу в автоматизації Служб лікування болю лікувальних закладів. Однією із ідей такої автоматизації є застосування спеціального мобільного додатку – програмного забезпечення, з метою збору необхідних даних щодо діагностики, призначення лікарських препаратів, можливістю подальшого наукового аналізу отриманих результатів та оптимізації існуючих підходів до лікування болю на Державному рівні.
Мета роботи. Покращити діагностику та результати лікування болю.
Методи. Представлено дані результатів лікування 400 пацієнтів з болем. Інтенсивність болю оцінювали за допомогою числової шкали оцінки інтенсивності болю. Нейропатичний компонент болю діагностували за допомогою опитувальника Douleur Neuropathique 4 questions (DN4). Військові лікарі за підтримки волонтерів розробили та запустили в липні 2023 року інструмент @stoppainuabot на базі месенджера, який дозволяє надсилати запити на дистанційну консультацію з питань болю для безкоштовного та швидкого доступу до експертів з болю. Пацієнти надають згоду на обробку персональних даних, заповнюють коротку анкету, обирають день, а потім отримують телефонний дзвінок від експерта з болю. Були проаналізовані лише первинні та завершені звернення від пацієнтів з болем.
Результати Виявлено, що 384 (96 %) пацієнтів були чоловічої статі. Із них 240 (60 %) були діючими військовослужбовцями, 148 (37 %) ветеранами та 12 (3 %) цивільними особами. На момент звернення 332 (83 %) пацієнти перебували в лікарні, 40 (10 %) – вдома, 16 (4 %) – у військовій частині, 10 (2,5 %) – в реабілітаційному центрі, а 2 (0,5 %) – не повідомили своє місце перебування. У 320 (80 %) пацієнтів діагностовано хронічний біль, адже вони мали історію болю ≥ 3 місяців. Середні значення інтенсивності болю за числовою шкалою оцінки болю становили 6 (3-9) балів, а даних DN4 – 5 (4-6) балів. Найчастішими скаргами з боку DN4 були відчуття, як від «поколювання голками» та, як «удари електричним струмом», про які повідомлялося у 288 (72 %) та 272 (68 %) випадках відповідно. Також, 344 (86 %) пацієнти скаржились на порушення сну. Середній вік пацієнтів склав 35 (22-48) років.
Висновок В Україні це перша оцінка пацієнтів за допомого мобільного додатку з питань лікування болю. Такий інструмент дозволяє допомагати пацієнтам з болем на всіх етапах їхнього лікування, незалежно від місця перебування. Окрему увагу варто приділити перспективі використання даного підходу до діагностики та лікування болю у поранених, адже такі пацієнти після стаціонарного лікування та реабілітації будуть звертатись, в першу чергу, до сімейного лікаря, який повинен мати опційну можливість залуження експертів з лікування болю.
Посилання
Li S, Brimmers A, van Boekel RLM, Vissers KCP, Coenen MJH. A systematic review of genome-wide association studies for pain, nociception, neuropathy, and pain treatment responses. Pain. 2023 Sep 1;164(9):1891-1911. doi: 10.1097/j.pain.0000000000002910. Epub 2023 May 5. PMID: 37144689; PMCID: PMC10436363.
| |
Garcia J, Altman RD. Chronic pain states: pathophysiology and medical therapy. Semin Arthritis Rheum. 1997 Aug;27(1):1-16. doi: 10.1016/s0049-0172(97)80032-7. PMID: 9287385.
| |
Dydyk AM, Conermann T. Chronic Pain. 2023 Jul 21. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan–.PMID: 31971706.
Lee GI, Neumeister MW. Pain: Pathways and Physiology. Clin Plast Surg. 2020 Apr;47(2):173-180. doi: 10.1016/j.cps.2019.11.001. Epub 2020 Jan 7. PMID: 32115044.
| |
Jiang BC, Liu T, Gao YJ. Chemokines in chronic pain: cellular and molecular mechanisms and therapeutic potential. Pharmacol Ther. 2020 Aug;212:107581. doi: 10.1016/j.pharmthera.2020.107581. Epub 2020 May 22. PMID: 32450191.
| |
Husak AJ, Bair MJ. Chronic Pain and Sleep Disturbances: A Pragmatic Review of Their Relationships, Comorbidities, and Treatments. Pain Med. 2020 Jun 1;21(6):1142-1152. doi: 10.1093/pm/pnz343. PMID: 31909797.
| |
Dansie EJ, Turk DC. Assessment of patients with chronic pain. Br J Anaesth. 2013 Jul;111(1):19-25. doi: 10.1093/bja/aet124. PMID: 23794641; PMCID: PMC3841375.
| |
Turk DC, Rudy TE. Towards a comprehensive assessment of chronic pain patients. Behav Res Ther. 1987;25(4):237-49. doi: 10.1016/0005-7967(87)90002-7. PMID: 3662986.
| |
Horoshko V.R., Kuchyn Iu.L. Effect of treatment anesthetic tactics on long-term pain management outcomes in patients with gunshot and mine blast wounds. World of medicine and biology. №1(87). 2024, P. 056-059. DOI: 10.26724/2079-8334-2024-1-87-56-59.
Horoshko V. R. Quality of life and pain management in patients after gunshot wounds. Clinical and Preventive Medicine. (4). 2023. P. 37-40. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.05.
Fritz RL, Wilson M, Dermody G, Schmitter-Edgecombe M, Cook DJ. Automated Smart Home Assessment to Support Pain Management: Multiple Methods Analysis. J Med Internet Res. 2020 Nov 6;22(11):e23943. doi: 10.2196/23943. PMID: 33105099; PMCID: PMC7679205.
| |
Owen-Smith A, Mayhew M, Leo MC, Varga A, Benes L, Bonifay A, DeBar L. Automating Collection of Pain-Related Patient-Reported Outcomes to Enhance Clinical Care and Research. J Gen Intern Med. 2018 May;33(Suppl 1):31-37. doi: 10.1007/s11606-018-4326-9. PMID: 29633139; PMCID: PMC5902345.
| |
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).