ВИБІР МЕТОДУ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ВИПАДКУ МІННО-ВИБУХОВИХ АБО ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОШКОДЖЕНЬ КІНЦІВОК
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(107).2024.308315Ключові слова:
мінно-вибухова травма, вогнепальна травма, анестезія, аналгезія, реґіонарна анестезія, загальна анестезія, наркотичні анальгетикиАнотація
Вступ. Незважаючи на розвиток медицини в цілому, актуальним на сьогодні залишається питання адекватного знеболення пацієнтів з бойовою травмою на усіх етапах надання допомоги. У структурі травматичних пошкоджень внаслідок бойової травми домінуючими є пошкодження кінцівок, що становить 44-52 % випадків.
Адекватний контроль больового синдрому в післяопераційному періоді дає змогу зменшити питому вагу ускладнень, скоротити тривалість перебування пацієнта у ВІТ та ЗОЗ, прискорити початок реабілітації пораненого. Поширення набувають реґіонарні методи знеболення, однак здебільшого вони потребують більш кваліфікованого підходу та спеціальної підготовки анестезіологів до проведення мультимодальної аналгезії. Водночас застосування методів реґіонарного знеболення супроводжується меншою кількістю ускладнень анестезії, має суттєві економічні переваги, в порівнянні із загальною анестезією.
Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з мінно-вибуховими та вогнепальними пошкодженнями кінцівок шляхом визначення оптимального методу анестезіологічного забезпечення.
Матеріали та методи. Це дослідження охоплює результати лікування 61 пацієнта, що були госпіталізовані до КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» з діагнозом мінно-вибухове та/або вогнепальне поранення та перебували на лікуванні в зазначеному ЗОЗ за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року.
Обговорення результатів дослідження. Результати дослідження переконливо демонструють суттєві переваги застосування реґіонарних методів анестезіологічного забезпечення під час проведення первинних та етапних оперативних втручань у пацієнтів з міно-вибуховими і вогнепальними пошкодженнями кінцівок, в порівнянні з використанням методів загальної анестезії. Щодо анестезіологічного забезпечення, то застосування методики реґіонарної анестезії, має суттєві переваги перед методом загальної анестезії у пацієнтів з міно-вибуховими та вогнепальними пошкодженнями кінцівок.
Висновок. Застосування реґіонарних методів знеболення дає змогу досягти покращення контролю больового синдрому та суттєво зменшити використання наркотичних анальгетиків у післяопераційному періоді в пацієнтів з мінно-вибуховими та вогнепальними пошкодженнями кінцівок, прискорити відновлення та ранню реабілітацію цієї групи пацієнтів.
Посилання
Гур’єв С.О., Танасієнко П.В., Гуселетова Н.В., Мостипан О.О. Аналіз медико-санітарних наслідків військових дій під час проведення сучасних контртерористичних операцій . Екстренна медицина, від науки до практики. 2014; 4: 3-8.
Козинець Г.П, Циганков В.П., Коваленко О.М., Назаренко В.М. Модулювання ранового процесу у хворих з поширеними та глибокими опіками. Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія». 2013; 1 (41): 212-216.
Cardi M, Ibrahim K, Alizai SW, Mohammad H, Garatti M, Rainone A, et al. Injury patterns and causes of death in 953 patients with penetrating abdominal war wounds in a civilian independent non-governmental organization hospital in Lashkargah, Afghanistan. World J Emerg Surg. 2019;14:51.
| 
| 
Kuchyn I., Horoshko V. Chronic pain in patients with gunshot wounds. BMC Anesthesiol. 2023. 47. https://doi.org/10.1186/s12871-023-02005-3.
| |
Wightman JM, Springer BL, Pickett JR. Blast injury management for operators and tactical emergency medical suppport providers. The Tactical Edge. 2018(Fall):74-8.
Belmont PJ, Jr, McCriskin BJ, Sieg RN, Burks R, Schoenfeld AJ. Combat wounds in Iraq and Afghanistan from 2005 to 2009. J Trauma Acute Care Surg. 2012;73(1):3–12. doi: 10.1097/TA.0b013e318250bfb4. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
| |
Денисюк, М., Дубров C., Черняєв, С., Середа, С., & Заікін, Ю. (2022). Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(98), 7–12. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092
Clark DJ, Schumacher MA: America’s opioid epidemic: supply and demand considerations. Anesth Analg 2017; 125(5): 1667–74.
| |
Ramirez S, Bebarta VS, Varney SM, et al: Misuse of prescribed pain medication in a military population-a self-reported survey to assess a correlation with age, deployment, combat illnesses, or injury? Am J Ther 2017; 24(2): e150–6.
| |
Stojadinovic A, Auton A, Peoples GE, et al: Responding to challenges in modern combat casualty care: innovative use of advanced regional anesthesia. Pain Med 2006; 7(4): 330–8.
| |
Buckenmaier C, Mahoney PF, Anton T, et al: Impact of an acute pain service on pain outcomes with combat-injured soldiers at Camp Bastion, Afghanistan. Pain Med 2012; 13(7): 919–26.
| |
Dhanjal ST, Highland KB, Nguyen DM, Santos DM, Burch RH, Maani CV, Aden JK, Patel R, Buckenmaier CC. Regional Anesthesia in the Combat Setting: Are ACGME Requirements Enough? Mil Med. 2019 Dec 1;184(11-12):745-749. doi: 10.1093/milmed/usz007. PMID: 30793205.
| |
Семклер, Т., Мартін, Ш., Брукс, Е. та ін. (2017). Intravenous acetaminophen for pain after major orthopedic surgery: A systematic review and meta-analysis. Anesthesia & Analgesia, 124(5), 1553-1567.
Наказ МОЗ України від 09.03.2022 № 441 "Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах"
Макгрегор, Р., Сміт, Дж., Харріс, Дж. та ін. (2018). Management of limb-threatening open lower extremity fractures in hostile environments. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 85(5), S101-S106.
Наказ МОЗ України від 25.04.2024 № 714 «Про затвердження нових клінічних протоколів за темою «Бойова травма».
Паліссі, Г., Коллер, Дж., Паркер, В. та ін. (2018). Infectious complications in combat-related injury wounds: A retrospective study. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 85(5), S70-S76.
Наказ МОЗ України від 01.06.2023 №1004 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень антибактеріальними лікарськими засобами на догоспітальному етапі».
Лі, Г., Паркер, М., Купер, А. та ін. (2018). Early rehabilitation for combat limb trauma: A systematic review and meta-analysis. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 85(5), 947-955.
Веласкес, Р., Косова, Ю. та ін. (2016). Psychological impact of combat-related amputations: A review of the literature. Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 81(3), S147-S150.
Наказ МОЗ України від 28.06.2022 № 1122 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо знеболення постраждалих на етапах евакуації", додаток 2, частина 5.
Kehlet H, Dahl JB. The value of "multimodal" or "balanced analgesia" in postoperative pain treatment. Anesth Analg. 1993 Nov;77(5):1048-56. doi: 10.1213/00000539-199311000-00030. PMID: 8105724.
| |
Upp J, Kent M, Tighe PJ. The evolution and practice of acute pain medicine. Pain Med. 2013 Jan;14(1):124-44. doi: 10.1111/pme.12015. Epub 2012 Dec 13. PMID: 23241132; PMCID: PMC3547126.
| |
Kehlet H, Wilmore DW. Evidence-based surgical care and the evolution of fast-track surgery. Ann Surg. 2008 Aug;248(2):189-98. doi: 10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a. PMID: 18650627.
| |
Kehlet H, Wilmore DW. Fast-track surgery. Br J Surg. 2005 Jan;92(1):3-4. doi: 10.1002/bjs.4841. PMID: 15635603.
| |
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
