АУДИТ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ В ЛІКАРНЯХ УКРАЇНИ: ПРОСПЕКТИВНЕ ОБЗЕРВАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

  • К.Ю. БЄЛКА Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • О.В. ПЕЧАК Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • Г.А. ФОМІНА Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(108).2024.310497

Ключові слова:

антибіотикорезистентність, інфекційний контроль, організація охорони здоров’я

Анотація

Вступ. Показники антибіотикорезистентності в світі, зокрема в Україні, невпинно зростають. З 2021 року в Україні діє національний стандарт щодо призначення та деескалації антибіотикотерапії, проте війна в Україні значно порушила ланцюг надання основних послуг. Інфекції, пов’язані з війною, та антимікробна резистентність серйозно вплинуть на здоров’я людей в Україні та за її межами, формуючи великий резервуар мультирезистентних грамнегативних інфекцій.

Мета: дослідити ефективність впровадження інфекційного контролю та адміністрування антибіотиків у ЗОЗ України.

Методи: на базі кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії ПДО НМУ імені О.О. Богомольця було проведено проспективне обсерваційне дослідження – анонімний аудит лікарів-анестезіологів та лікарів інших спеціальностей. Дослідження проводилось на онлайн платформі Google-form. Після закінчення періоду дослідження всі заповнені дані були перенесені у Excel таблицю та проаналізовані за допомогою описової статистики для параметричних даних.

Результати. Були опрацьовані результати відповідей 214 учасників з різних регіонів України. Половина респондентів повідомила, що відділ ІК функціонує ефективно - 105 (49,2 %), переважно формально - 85 (39,9 %), і не функціонує у 3 (1,5 %) ЗОЗ. АБ-профілактика з використанням Цефазоліну як АБ першого вибору (57,7 %), проте деякі ЗОЗ все ще використовують Цефтріаксон (18,6 %) або Цефуроксим (7,9 %) як 1 лінію АБ профілактики. Про недотримання протоколів свідчать також дані про вибір АБ 2-лінії АБ профілактики та лікування Грам+ та Грам- інфекцій. Найчастішими резистентними патогенами, у ЗОЗ України були: Klebsiella pneumonia 140 (65,4 %) та Pseudomonas aeruginosa 99 (46,3 %) відповідей, Більшість респондентів повідомили також про поширення тривалих курсів АБ терапії: 7-10 днів 97 (45,5 %) та 10 днів та більше – 85 (39,9 %) відповідей.

Висновки: більшість ЗОЗ України сьогодні мають створені відділи інфекційного контролю та затверджені локальні документи з інфекційного контролю та адміністрування АБ. Проте поширеними проблемами залишаються неповне дотримання відповідних протоколів та СОПів, використання АБ групи резерву для АБ профілактики, вибір не оптимальної емпіричної АБ терапії, поширене призначення комбінованої терапії без показів, тривалі курси терапії та відсутність деескалації.

Посилання

World Health Organization. WHO global strategy for containment of antimicrobial resistance. World Health Organization, 2001. No. WHO/CDS/CSR/DRS/2001.2.

Racioppi, F., Rutter, H., Nitzan, D., Borojevic, A., Carr, Z., Grygaski, T. J., Jarosińska, D., Netanyahu, S., Schmoll, O., Stuetzle, K., Van Den Akker, A., & Kluge, H. H. P. (2022). The impact of war on the environment and health: implications for readiness, response, and recovery in Ukraine. Lancet (London, England), 400(10356), 871–873. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)01739-1
| |

Європейський центр профілактики та контролю захворювань. (2022). Оперативні міркування охорони здоров’я щодо профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями в умовах агресії Росії проти України. Стокгольм.

Bielka, K., Kuchyn, I. & Horoshko, V. Intensive care units during the Ukraine war: challenges and opportunities. Intensive Care Med 49, 1011–1014 (2023).
| |

Ficke JR, Eastridge BJ, Butler F et al (2012) Dismounted complex blast injury report of the Army Dismounted Complex Blast Injury Task Force. J Trauma Acute Care Surg 73(6 Suppl 5):S520–S534. https://doi.org/10.1097/TA.0b013e31827559da

Stewart L, Li P, Blyth MDM, Campbell WR, Petfi eld JL, Krauss M, Greenberg L, Tribble DR (2020) Antibiotic practice patterns for extremity wound infections among blast-injured subjects. Mil Med 185(Suppl 1):628–636. https://doi.org/10.1093/milmed/usz211
|

Bielka K, Kotfi s K, Poropatich R, Pinsky MR (2022) Act now! Critical care roles and obligations during an urban war. Crit Care 26(1):65. https://doi.org/10.1186/s13054-022-03951-z
|

Coomer NM, Kandilov AM. Impact of hospital-acquired conditions on fi nancial liabilities for medicare patients. Am J Infect Control. 2016;44:1326–34. [PubMed] [Google Scholar]
|

Romandini A, Pani A, Schenardi PA, Pattarino GAC, De Giacomo C, Scaglione F. Antibiotic Resistance in Pediatric Infections: Global Emerging Threats, Predicting the Near Future. Antibiotics. 2021; 10(4):393. https://doi.org/10.3390/antibiotics10040393
|

Korol E, Johnston K, Waser N, Sifakis F, Jafri HS, Lo M, et al. A systematic review of risk factors associated with surgical site infections among surgical patients. PLoS One. 2013;8:e83743. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]
|

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1322-21#Text

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 2022 № 822 СТАНДАРТ «ПАРЕНТЕРАЛЬНА ПЕРИОПЕРАЦІЙНА АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКА» https://moz.gov.ua/uploads/7/37016-dn_822_17_05_2022_dod.pdf

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2022 № 823 СТАНДАРТ медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» https://moz.gov.ua/uploads/7/37003-dn_823_18_05_2022_dod.pdf

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 23 серпня 2023 № 1513 СТАНДАРТ медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» https://moz.gov.ua/uploads/9/49094-dn_1513_23082023_dod.pdf

Takahashi, N., Imaeda, T., Nakada, T. et al. Short- versus long-course antibiotic therapy for sepsis: a post hoc analysis of the nationwide cohort study. j intensive care 10, 49 (2022). https://doi.org/10.1186/s40560-022-00642-3

Pakhale K., TandonG.K., Bansal T., JainV., DhootD., Patil S., Barkate H. «The efficacy and safety of Short course therapy with Cefixime in URTI in Indian Scenario», IP Journal of Otorhinolaryngology and Allied Science, 2020;3(3):81–85. https://doi.org/10.18231/j.ijoas.2020.018

Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», 2024. ЯК ЛІКАР МОЖЕ ПОКРАЩИТИ ПРИЗНАЧЕНУ АНТИБАКТЕРІАЛЬНУ ТЕРАПІЮ? www.phc.org.ua.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-28

Як цитувати

БЄЛКА, К., ПЕЧАК, О., & ФОМІНА, Г. (2024). АУДИТ ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНФЕКЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ В ЛІКАРНЯХ УКРАЇНИ: ПРОСПЕКТИВНЕ ОБЗЕРВАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(108), 32–37. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(108).2024.310497

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження