СЛОВО ПРО ПАТРІАРХА УКРАЇНСЬКОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ (до 100-річчя Леонарда Петровича Чепкого)

Автор(и)

  • В. ЦИМБАЛЮК Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml Ромоданова Інститут нейрохірургії НАМН України , Україна image/svg+xml
  • Ю.Л. КУЧИН Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • С.О. ДУБРОВ Міністерство охорони здоров'я України , Україна image/svg+xml
  • С.О. ПАСЬКО Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • С.М. ЯРОСЛАВСЬКА Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • С.А. КРЕЙДИЧ Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • Г.І. СОФІЄНКО Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • С.М. БАСМАНОВ Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml
  • О.В. ОЛІЙНИК Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(108).2024.310502

Анотація

Стаття присвячена 100-літньому ювілею від дня народження професора Леонарда Петровича Чепкого, одного із засновників анестезіології в Україні, автора першої докторської дисертації з анестезіології. Леонард Петрович був першим українським професором анестезіології, першим завідувачем кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Він був одним із тих, хто створював і розвивав службу анестезіології та інтенсивної терапії.

Автор понад 400 наукових праць, у тому числі монографій, автор першого в Україні підручника з анестезіології та реаніматології. Професор Л.П. Чепкий підготував понад 80 дисертантів, у тому числі 12 докторів наук. Заслужений діяч науки і техніки України. Його по праву називають патріархом вітчизняної анестезіології.

Посилання

Завжди в строю. Професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім.О.О.Богомольця, заслужений діяч науки і техники України, лауреат Державної премії України Чепкий Леонард Петрович. До 80-річчя з дня народження. За редакцією член-кореспондента АМН України В.І. Цимбалюка. - Київ, – 2004. – 120 с.

Сторінки історії анестезіології України (присвячується 100-річчю Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика). О.А. Лоскутов, М.В. Бондар, Ю.І. Марков, М.В. Болюк, Р.А. Єфименко.- Київ: МВЦ «Медінформ», 2018.-155с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-28

Як цитувати

ЦИМБАЛЮК, В., КУЧИН, Ю., ДУБРОВ, С., ПАСЬКО, С., ЯРОСЛАВСЬКА, С., КРЕЙДИЧ, С., СОФІЄНКО, Г., БАСМАНОВ, С., & ОЛІЙНИК, О. (2024). СЛОВО ПРО ПАТРІАРХА УКРАЇНСЬКОЇ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ (до 100-річчя Леонарда Петровича Чепкого). PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (3(108), 57–60. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(108).2024.310502

Номер

№ 3(108) (2024)

Розділ

Ювілей

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).