ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПІНАЛЬНОЇ АНЕСТЕЗІЇ З БУПРЕНОРФІНОМ ПОРІВНЯНО ЗІ СТАНДАРТНОЮ СПІНАЛЬНОЮ АНЕСТЕЗІЄЮ ПРИ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦІЯХ З ПРИВОДУ ОБЛІТЕРУЮЧОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ НИЖНІХ КІНЦІВОК
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(109).2024.318718Ключові слова:
спінальна анестезія, спінальна анальгезія, ад’ювант бупренорфіну гідрохлорид, облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівокАнотація
Вступ. Техніки регіональної анестезії, такі як спінальна анестезія, зазвичай використовуються при реконструктивних операціях з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок. На жаль, ці техніки частково обмежені часом дії місцевих анестетиків. Серед численних допоміжних речовин для місцевих анестетиків, які подовжують час анестезії, особливу увагу привертає бупренорфіну гідрохлорид, який виглядає перспективним.
Мета дослідження полягала у порівнянні ефективності спінальної анестезії без використання ад’юванту та спінальної анестезії з застосуванням ад’юванту бупренорфіну гідрохлориду, з метою визначення оптимального підходу для досягнення кращого періопераційного аналгетичного ефекту при проведенні реконструктивних операцій з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок.
Матеріали та методи. 60 пацієнтів, які мали показання до проведення реконструктивних операцій з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок, віком 64,46 ± 7,12 років, III – IV клас за ASA. Група СА (30 пацієнтів) отримувала гіпербаричний 0,5 % бупівакаїн об’ємом 3 мл без додавання ад’юванта, група СА + Б (30 пацієнтів) — 0,5 % гіпербаричний бупівакаїн з 0,06 мг бупренорфіну гудрохлориду. Оцінювали тривалість аналгезії, час початку та регресії сенсорної та моторної блокади, оцінку за шкалою ВАШ, побічні ефекти були зафіксовані
Результати та обговорення. Тривалість аналгезії була значно подовжена в групі CА+Б (381,63 ± 47,23 хвилин) порівняно з групою СА (238,33±32,27 хвилин) (p < 0,002). Початок сенсорної і моторної блокади не мали значущих відмінностей між групами. Оцінка за шкалою ВАШ була нижчою в групі CА+Б у перші 24 години (p < 0,0214). В групі CА була вища частота виникнення післяопераційної нудоти та блювання, гіпотензії, (ПОНБ), а в групі СА+Б - брадикардії. Пригнічення дихання не виникало.
Висновки. Додавання бупренорфіну гідрохлориду до гіпербаричного бупівакаїну для інтратекального введення підсилює тривалість спінальної блокади та покращує якість післяопераційного знеболювання впродовж перших 24 годин після реконструктивних операцій з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок. Доза бупренорфіну 0,06 мг забезпечує подовження тривалості сенсорної блокади з мінімальними ускладненнями, такими як брадикардія, післяопераційна нудота і блювання (ПОНБ), гіпотензія та затримка сечовипускання, які не мають значного впливу на процес відновлення.
Посилання
Kosel J, Bobik P, Tomczyk M. Buprenorphine-the unique opioid adjuvant in regional anesthesia. Expert Rev Clin Pharmacol. 2016;9(3):375-83. doi: 10.1586/17512433.2016.1141047. Epub 2016 Jan 28. PMID: 26758991.
Ture P, Ramaswamy AH, Shaikh SI, Alur JB, Ture AV. Comparative evaluation of anaesthetic effi cacy and haemodynamic effects of a combination of isobaric bupivacaine with buprenorphine vs. isobaric levobupivacaine with buprenorphine for spinal anaesthesia - A double blinded randomised clinical trial. Indian J Anaesth. 2019; 63:49-54
Hindle A. Intrathecal opioids in the management of acute postoperative pain. Contin Educ Anaesth Crit Care Pain. 2008; 8:81–85. [Google Scholar] [Ref list]
Bajwa SJ, Kaur J. Clinical profile of levobupivacaine in regional anesthesia: A systematic review. J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2013; 29(4):530-9.
Ipe S, Korula S, Varma S, George GM, Abraham SP, Koshy LR, et al. A comparative study of intrathecal and epidural buprenorphine using combined spinal-epidural technique for caesarean section. Indian J Anaesth. 2010; 54:205–9. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]6 Vadivelu N, Anwar M.
Buprenorphine in postoperative pain management. Anesthesia Clin. 2010; 28:601–9
Swain A, Nag DS, Sahu S, Samaddar DP. Adjuvants to local anesthetics: Current understanding and future trends. World JClin Cases. 2017; 5:307–23. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] [Ref list]
Marappa P, Chikkapillappa MA, Chennappa NM, Pujari VS. A Comparative study of analgesic efficacy of intrathecal buprenorphine with ultrasound-guided transversus abdominis plane block for postcesarean delivery analgesia. Anesth, Essays Res. 2017;11:376–9. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] [Ref list]
Dixit S. Post-operative analgesia after caesarean section: An experience with intrathecal buprenorphine. Indian J Anaesth. 2007; 51:515–8. [Google Scholar] [Ref list]
Rabiee SM, Alijanpour E, Jabbari A, Rostami S. Benefits of using intrathecal buprenorphine. Caspian J Intern Med. 2014; 5:143–7. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] [Ref list]
Shaikh SI, Kiran M. Intrathecal buprenorphine for post-operative analgesia: A prospective randomised double blind study. J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2010; 26:35–8.
Singh AP, Kaur R, Gupta R, Kumari A. Intrathecal buprenorphine versus fentanyl as adjuvant to 0.75% ropivacaine in lower limb surgeries. J Anaesthesiol Clin Pharmacol. 2016; 32:229–33. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar] [Ref list]
Samal S, Rani P, Chandrasekar LJ, Jena SK, Mail ID. Intrathecal buprenorphine or intrathecal dexmedetomidine for postoperative analgesia: A comparative study. Health. 2014; 2:9–14.
Tulsyan V, Singh J, Thakur L, Verma V, Minhas A. A comparative study of buprenorphine in two different doses as an adjuvant to levobupivacaine in US-guided lumbar plexus block for postoperative analgesia. Ain-Shams J Anesthesiol. 2021; 13: 7
Kristensen S.D., Knuuti J., Saraste A. et al. 2014 ESC/ESA Guidelines on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management: The Joint Task Force on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Anaesthesiology (ESA). European Heart Journal. 2014. 35(35). Р. 2383-2431. doi: 10.1093/eurheartj/ehu282.
Glance L.G., Lustik S.J., Hannan E.L., Osler T.M., Mukamel D.B. The Surgical Mortality Probability Model: Derivation and Validation of a Simple Risk Prediction Rule for Noncardiac Surgery. Annals of Surgery. 2012. 255(4). Р. 696-702. doi:10.1097/SLA.0b013e31824b45af
Lee T.H., Marcantonio E.R., Mangione C.M. et al. Derivation and Prospective Validation of a Simple Index for Prediction of Cardiac Risk of Major Noncardiac Surgery. Circulation. 1999. 100(10). Р. 1043-1049. doi: 10.1161/01.CIR.100.10.1043
Gupta P.K., Gupta H., Sundaram A. et al. Development and validation of a risk calculator for prediction of cardiac risk after surgery. Circulation. 2011. 124(4). Р. 381-387. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.110.015701
Taylor DJ, Mallory LJ, Lichstein KL, Durrence HH, Riedel BW, Bush AJ. Comorbidity of chronic insomnia with medical problems. Sleep. (2007) 30:213–8. 10.1093/sleep/30.2.213 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] [Ref list]
Generaal E, Vogelzangs N, Penninx BW, Dekker J. Insomnia, sleep duration, depressive symptoms, and the onset of chronic multisite musculoskeletal pain. Sleep. (2017) 40: zsw030. 10.1093/sleep/zsw030 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] [Ref list]
Tripathi R, Rao R, Dhawan A, Jain R, Sinha S. Opioids and sleep - a review of literature. Sleep Med. (2020) 67:269–75. 10.1016/j.sleep.2019.06.012 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] [Ref list]
Bharat P, Karnawat R. Comparative study of effects of buprenorphine or clonidine as adjuvants to local anesthetics (bupivacaine 0.25%) for supraclavicular brachial plexus block. IOSR Journal of Dental and Medical Sciences. 2013; 4(3): 30-39
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
