ПЕРІОПЕРАЦІЙНА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ВІЛЬНІЙ МІКРОХІРУРГІЧНІЙ ПЕРЕСАДЦІ КЛАПТЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Автор(и)

  • О.Ю. УСЕНКО Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Україна
  • О.Є. СИДЮК Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Україна
  • С.І. ЧЕЧІЛЬ Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(110).2025.325981

Ключові слова:

вільна мікрохірургічна пересадка клаптя, оцінка HALP, анестезіологічне забезпечення у пластичній та реконструктивній хірургії

Анотація

Вступ. Військовослужбовці часто зазнають важких травм, які можуть призводити до великих дефектів м’яких тканин, що вимагають складних хірургічних втручань. Вільна пересадка клаптя з використанням мікрохірургічної техніки є однією з основних методик для відновлення таких дефектів. Це робить періопераційну профілактику ускладнень особливо важливою, адже відсутність належного контролю за процесами загоєння може призвести до тромбозу, інфекцій або відторгнення пересадженого клаптя. Врахування цих факторів у пері- і післяопераційний періоди та правильне планування профілактики ускладнень є ключовими для досягнення успіху.

Метою даного дослідження є розробка та вдосконалення методів періопераційної профілактики ускладнень при вільній мікрохірургічній пересадці клаптя у військовослужбовців. Це включає оцінку ризиків, розробку нових підходів до підготовки пацієнта до операції, а також постопераційного спостереження для зменшення ймовірності розвитку ускладнень, таких як некрози тканин, тромбози та кровотечі з клаптя, інфекції, порушення реваскуляризації та інші.

Матеріали та методи. Дане дослідження було проведено на базі Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова. У період 2022 р. – II кв. 2024 року 27 військовослужбовцям, що мали глибокі дефекти м’яких тканин верхньої та нижньої кінцівок, було проведено вільну мікрохірургічну пересадку шкірно – м’язового клаптя. Було проаналізовано індукційні та підтримуючі дози анестетиків та анальгетиків, температуру тіла в пері- та післяопераційний період, застосування вазопресорів при даному оперативному втручанні та інше. Шістьом пацієнтам у передопераційний період розраховували оцінку HALP за формулою, щоб визначити ризики ускладнень.

Результати. У 6 (22 %) пацієнтів у передопераційний період було проведено оцінку HALP. Троє пацієнтів мали післяопераційні ускладнення (тромбоз судинної ніжки та кровотеча з клаптя) – Оцінка HALP становила < 20. Анестезіологічне забезпечення військовослужбовцям проводилось за схемою – загальна комбінована анестезія з ШВЛ. Індукційні та підтримуючі дози анестетиків та анальгетиків мали більш сталий характер та змінювались від віку пацієнта та ІМТ. У 3 хворих (11 %) періопераційно додатково проводилась епідуральна аналгезія (Бупівакаїн 0,25 % у дозі 10 мг/год з Фентанілом 0,005 % – 2 мкг/мл) постійна інфузія. Дозування в/в Фентанілу 0,005 % складало 1,3 ± 0,1мкг/кг/год., при цьому повторні ревізії клаптя були відсутні. Даний вид мультимодальної аналгезії покращує мікроциркуляцію клаптя та значно знижує ризики післяопераційних ускладнень. Під час анестезії 14 пацієнтів (52 %) потребували вазопресорної підтримки. Пріоритетом вибору є норадреналін, який не впливає на судинну ніжку та не порушує кровопостачання та трофіку пересадженого клаптя, та у періопераційний період дозволяє тримати середній АТ > 80 мм рт. ст. Також одним з важливих факторів є термометрія пацієнта. Гіпотермія негативно впливає на пересаджений клапоть та підвищує ризики післяопераційних ускладнень. Температура тіла хворих з ускладненнями та без повторних оперативних втручань становили 36,1±0,1 С0 та 36,4±0,1 С0 відповідно, що свідчить про негативний вплив гіпотермії.

Висновки. Періопераційна профілактика ускладнень при вільній мікрохірургічній пересадці клаптя у військовослужбовців є ключовим етапом для успішного проведення операцій та відновлення функціональних і естетичних результатів. До важливих аспектів відносять використання регіональної анестезії, вазопресорної підтримки, нормотермія пацієнта у періопераційний період. Оцінка HALP, котра може надати певну інформацію про імунонутритивний статус хворих та спрогнозувати пері- та післяопераційні ускладнення. Також важливим аспектом є зниження рівня післяопераційних ускладнень та забезпечення швидшого відновлення функції втрачених тканин, що особливо актуально для військовослужбовців, які часто мають особливі вимоги до відновлення після травм і операцій. Вивчення цих аспектів дозволяє підвищити ефективність лікування, покращити якість життя пацієнтів та скоротити період реабілітації. Необхідно продовжувати досліджувати нові методики періопераційної профілактики ускладнень при вільній мікрохірургічній пересадці клаптя, щоб зменшити ризики та відсоток ускладнень.

Посилання

Usenko, O., Sydyuk, A., Sydyuk, O., Symulyk, Y., Antonenko, V., Chechil, S., Povkh, D., & Lutsiuk, K. (2024). A clinical case of treatment for anaerobic infection in a patient with mine blast trauma in the intensive care unit. EMERGENCY MEDICINE, 20(5), 309–319. https://doi.org/10.22141/2224-0586.20.5.2024.1729

Tarle, M., Čvrljević, I., Raguž, M. та Lukšić, I., (2023). Hemoglobin–Albumin–Lymphocyte–Platelet (HALP) Score as a Predictive Model for the Success of Reconstruction of Head and Neck Defects with Free Microvascular Flaps. Journal of Clinical Medicine. 12(16), 5314. doi: 10.3390/jcm12165314.
| |

Galych, S. P., Ogorodnyk, Y. P., Dabizha, O. Y. та Gyndych, O. A., (2018). Мікрохірургічні методики в лікуванні дефектів тканин, спричинених бойовою травмою. Klinicheskaia khirurgiia. 85(10), 45–48. doi: 10.26779/2522-1396.2018.10.45

Слесаренко С.В., Сірко А.Г., Бадюл П.О., Кирпа І.Ю., Пластична реконструкція великих дефектів шкіри голови: аналіз власних спостережень та огляд літератури. Ukr Neurosurg J. 2020;26(3):57-64 doi: 10.25305/unj.204406

С.С.Страфун І.М.Куринной О.Г.Гайко О.В.Долгополов, (2009). Використання вільної та невільної пересадки m. Latissimus dorsi хворим з ішемічною контрактурою Фолькмана верхньої кінцівки тяжкого ступеня | Інтернет-видання "Новини медицини та фармації". Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/20078

Під редакцією професора Храпача В.В. Основи пластичної та реконструктивної хірургії. – К.: Електроний підручник, 2021. – 42–45 с.

Pu, L. L. Q. та Song, P., (2023). Reoperative Microsurgical Free Flap Surgery. Annals of Plastic Surgery. Publish Ahead of Print. doi: 10.1097/sap.0000000000003370.
| |

Gardner, J. R., Gau, V., Page, P., Dunlap, Q., King, D., Crabtree, D., Sunde, J., Vural, E. та Moreno, M. A., (2021). Association of Continuous Intraoperative Vasopressor Use With Reoperation Rates in Head and Neck Free-Flap Reconstruction. JAMA Otolaryngology–Head & Neck Surgery. 147(12), 1059. doi: 10.1001/jamaoto.2021.1841
| |

Park, J.-Y., Suh, H. P., Kwon, J. G., Yu, J., Lee, J., Hwang, J.-H., Hong, J. P. та Kim, Y.-K., (2021). Epidural Anesthesia and Arterial Maximal Flow Velocity of Free Flap in Patients Having Microvascular Lower Extremity Reconstruction: A Randomized Controlled Trial. Plastic & Reconstructive Surgery. 149(2), 496–505. doi: 10.1097/prs.0000000000008764
| |

Xu, H., Han, Z., Ma, W., Zhu, X., Shi, J. та Lin, D., (2021). Perioperative Albumin Supplementation is Associated With Decreased Risk of Complications Following Microvascular Head and Neck Reconstruction. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery doi: 10.1016/j.joms.2021.04.030.
| |

Yu, J., Hong, J. P., Suh, H. P., Park, J.-Y., Kim, D.-H., Ha, S., Lee, J., Hwang, J.-H. та Kim, Y.-K., (2020). Prognostic Nutritional Index is a Predictor of Free Flap Failure in Extremity Reconstruction. Nutrients. 12(2), 562. doi: 10.3390/nu12020562.
| |

Kim, H. J., Kim, E. J., Lee, H. J., Min, J. Y., Kim, T. W., Choi, E. C., Kim, W. S. та Koo, B. N., (2018). Effect of goal-directed haemodynamic therapy in free fl ap reconstruction for head and neck cancer. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 62(7), 903–914. doi: 10.1111/aas.13100
| |

Kass, J. L., Lakha, S., Levin, M. A., Joseph, T., Lin, H.-M., Genden, E. M., Teng, M. S., Miles, B. A. та DeMaria, S., (2018). Intraoperative hypotension and flap loss in free tissue transfer surgery of the head and neck. Head & Neck. 40(11), 2334–2339. doi: 10.1002/hed.25190.
| |

Smith, A., Weigand, J., Greenwood, J. та Tierney, K., (2022). Safety and effectiveness of regional anesthesia compared to anesthetic techniques not using regional anesthesia on outcomes after free tissue fl ap surgery: a systematic review protocol. JBI Evidence Synthesis. Publish Ahead of Print. doi: 10.11124/jbies-21-00476.
| |

Rose L, Prado N., David Mulvey, Laugharne D. та Jones K. (2016). Vasoactive Agents Do Not Adversely Infl uence the Success of MaxilloFacial Microvascular Free-fl ap Surgery: A Retrospective Analysis. International Journal of Anesthesiology & Research. 227–230. doi: 10.19070/2332-2780-1600067.

Stevens, M. N., Freeman, M. H., Shinn, J. R., Kloosterman, N., Carr, S., Mannion, K. та Rohde, S. L., (2022). Preoperative Predictors of Free Flap Failure. Otolaryngology–Head and Neck Surgery. 019459982210919. doi: 10.1177/01945998221091908.
|

Kinzinger M. R., Bewley A. F. Perioperative care of head and neck free flap patients. Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2017. Vol. 25, no. 5. P. 405–410. URL: https://doi.org/10.1097/moo.0000000000000384.
|

Granzow, J., Li, A. I., Caton, A. та Boyd, J. B., (2015). Free Flap Survival Following Failure of the Vascular Pedicle. Annals of Plastic Surgery. 75(1), 44–48. doi: 10.1097/sap.0000000000000136.
|

Robin T Wu., Chih-Hung Lin., Chung-Chen Hsu., Fu-Chan Wei. (2023). Evolution of free flap reconstruction in the upper extremity: perspective from a tertiary plastic and reconstructive institution. Journal of Hand Surgery (European Volume). doi: 10.1177/17531934231181995.
|

Asaad, M., Lu, S.-C., Hassan, A. M., Kambhampati, P., Mitchell, D., Chang, E. I., Yu, P., Hanasono, M. M. та Sidey-Gibbons, C., (2023). The Use of Machine Learning for Predicting Complications of FreeFlap Head and Neck Reconstruction. Annals of Surgical Oncology. doi: 10.1245/s10434-022-13053-3.
|

Shimbo, K., Shinomiya, R., Sunagawa, T. та Adachi, N., (2022). Risk assessment in delayed free fl ap reconstruction for severe lower extremity trauma. European Journal of Orthopaedic Surgery & Traumatology. doi: 10.1007/s00590-022-03467-w.
|

Huang, R.-W., Tsai, T.-Y., Hsieh, Y.-H., Hsu, C.-C., Chen, S.-H., Lee, C.-H., Lin, Y.-T., Kao, H.-K. та Lin, C.-H., (2023). Reliability of Postoperative Free Flap Monitoring with a Novel Prediction Model Based on Supervised Machine Learning. Plastic & Reconstructive Surgery. Publish Ahead of Print. doi: 10.1097/prs.0000000000010307.
|

Lacey, H., Kanakopoulos, D., Hussein, S., Moyasser, O., Ward, J. та King, I., (2023). Adjunctive technologies in post-operative free flap monitoring. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. doi: 10.1016/j.bjps.2023.09.015.
|

Louer, C. R., Garcia, R. M., Earle, S. A., Hollenbeck, S. T., Erdmann, D. та Levin, L. S., (2015). Free Flap Reconstruction of the Knee. Annals of Plastic Surgery. 74(1), 57–63. doi: 10.1097/sap.0b013e31828d7558.
|

Kakarala, K., Emerick, K. S., Lin, D. T., Rocco, J. W. та Deschler, D. G., (2012). Free flap reconstruction in 1999 and 2009: Changing case characteristics and outcomes. The Laryngoscope. 122(10), 2160–2163. doi: 10.1002/lary.23457.
|

Kääriäinen M., Halme E., Laranne J. Modern postoperative monitoring of free flaps. Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2018. Vol. 26, no. 4. P. 248–253. URL: https://doi.org/10.1097/moo.0000000000000467.
|

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-27

Як цитувати

УСЕНКО, О., СИДЮК, О., & ЧЕЧІЛЬ, С. (2025). ПЕРІОПЕРАЦІЙНА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ВІЛЬНІЙ МІКРОХІРУРГІЧНІЙ ПЕРЕСАДЦІ КЛАПТЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (1(110), 31–38. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(110).2025.325981

Номер

Розділ

Оригінальне дослідження