Дексмедетомiдин, пропофол та їх комбiнацiя для седацiїї пацiєнтiв зi станом вiдмiни алкоголю у вiддiленнi iнтенсивної терапiї: проспективне контрольоване дослiдження
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84129Ключові слова:
стан відміни алкоголю, седація, пропофол, дексмедетомідин, діазепамАнотація
Метa – визначити ефективнiсть та безпечнiсть пропофолу, дексмедетомiдину та їх комбiнацiю для седацiї пацiєнтiв з т яжким станом вiдмiни алкоголю у вiддiленнi iнтенсивної терапiї. Матерiали та методи. У дослiдження залучено 210 пацiєнтiв, як их розподiлили на чотири групи – група дексмедетомiдiну, пропофолу, дексмедетомiдiну та пропофолу i контрольна . Тривалiсть госпiталiзацiї у вiддiлення iнтенсивної терапiї становила вiдповiдно 51 год [46– 75], 68 год [4 8–98], 68 год [48–78 ] та 92 год [70– 102]. Групи достовiрно не вiдрiзнялися за частотою ускладненого перебігу стану відміни алкоголю та летальністю.
Результати. Споживання дiазепаму та кiлькiсть пацiєнтiв , якi потребували призначення галоперидолу, були достовiрно меншими , а якiсть седацiї т а комунiкацiї з пацiєнтами – значно кращими в групах долiдження порiвняно з контрольною групою .
Висновок. Дексмедетомiдин, пропофол та їх комбiнацiя є ефективними та безпечними для седацiї пацiєнтiв зi станом вiдмiни алкоголю у вiддiленнi iнтенсивної терапiї.
Посилання
Sarff M., Gold J. A. (2010) Alcohol withdrawal syndromes in the intensive care unit. Crit Care Med;38:S494–S501. https://doi.org/10.1097/ccm.0b013e3181ec5412
Awissi D. K. , Lebrun G., Fagnan M., Skrobik Y. (2013) Alcohol, nicotine, and iatrogenic withdrawals in the ICU. Crit Care Med; 41:S57–S68. https://doi.org/10.1097/ccm.0b013e3182a16919
Carlson R.W., Kumar N.K., Wong-Mckinstry E. et al. (2012) Alcohol withdrawal syndrome. Crit Care Clin;28:549–595. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2012.07.004
Barr J., Fraser G.L., Puntillo K. et al. (2013) Clinical practice guidelines for the management of pain, agitation, and delirium in adult patients in the intensive care unit. Crit Care Med; 41: 263- 306. https://doi.org/10.1097/ccm.0b013e3182783b72
Vanlersberghe C., Camu F. (2008 ) Propofol. Handb ExpPharmacol;182:227–52. https://doi.org/10.1007/978-3-540-74806-9_11
Dexmedetomidine (Precedex ®) PackageInsert. (2010) Hospira, Inc.
Lizotte R.J., Kappes J.A., Bartel B.J. et al. (2014) Evaluating the effects of dexmedetomidine compared to propofol as adjunctive therapy in patients with alcohol withdrawal. ClinPharmacol.;1(6):171–77. https://doi.org/10.2147/cpaa.s70490
Lorentzen K., Lauritsen A., Bendtsen A.O. (2014) Use of propofol infusion in alcohol withdrawal-induced refractory delirium tremens. Dan Med J. 2014 May;61(5):A4807.
Sohraby, R., Attridge, R. L., & Hughes, D. W. (2014). Use of Propofol-Containing Versus Benzodiazepine Regimens for Alcohol Withdrawal Requiring Mechanical Ventilation. Annals of Pharmacotherapy, 48(4), 456–461. https://doi.org/10.1177/1060028013515846
DeMuro J.P., Botros D.G., Wirkowski E., Hanna A.F. (2012) Use of dexmedetomidine for the treatment of alcohol withdrawal syndrome in critically ill patients: a retrospective case series. J. Anesth; 26:601–605. https://doi.org/10.1007/s00540-012-1381-y
Rayner S. G., Weinert C. R., Peng H. et al. (2012) Dexmedetomidine as adjunct treatment for severe alcohol withdrawal in the ICU. Ann Intensive Care;2:12. https://doi.org/10.1186/2110-5820-2-12
Moss H.B., Chen C. M., Yi H. Y. (2008) DSM-IV criteria endorsement patterns in alcohol dependence: relationship to severity. Alcohol ClinExp Res;32(2):306-313. https://doi.org/10.1111/j.1530-0277.2007.00582.x
Ravipati P., Reddy P. N., Kumar C. et al. (2014) Dexmedetomidine decreases the requirement of ketamine and propofol during burns debridement and dressings. Indian J. Anaesth.; 58 (2): 138-42. https://doi.org/10.4103/0019-5049.130813
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 К. Ю. Бєлка, Ф. С. Глумчер, Ю. Л. Кучин, А. Є. Мухоморов, М. В. Перебийнiс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
