Нейронспецифiчна енолаза як маркер пошкодження нервової тканини у хворих з тяжкою термiчною травмою

Автор(и)

  • О. Ю. Сорокiна ДЗ "Днiпропетровська медична академiя МОЗ України", Україна
  • Т. О. Буряк ДЗ "Днiпропетровська медична академiя МОЗ України", Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84376

Ключові слова:

опiки, нейронспецифiчна енолаза, опiкова енцефалопатiя, когнiтивна дисфункцiя

Анотація

Мета – визначити вплив тяжкої термiчної травми на розвиток церебрального пошкодження на пiдставi вивчення динамiки рiвня нейронспецифiчної енолази (NSE) у гострий перiод опiкової хвороби.

Матерiали та методи. Обстежено 104 пацiєнтiв з тяжкою термiчною травмою, якi були розподiленi на двi групи залежно вiд величини iндексу тяжкостi ураження.

Результати. Середнiй вмiст NSE у 1-шу добу перевищував регiонарну норму у пацiєнтiв 1-ї (р=0,017) та 2-ї (р= 0,001) груп. Рiзниця мiж показниками груп визначалась ступенем тяжкостi хворих (rs=0,498, p=0,035). Динамiка зниження вмiсту NSE до 3-ї доби пов'язана з розвитком синдрому системної запальної вiдповiдi, ступенем органної дисфункцiї (rs=-0,538, p=0,031 i rs=0,588, p=0,035), темпами iнфузiйної терапiї (rs=-0,534, p=0,027). Пiдвищення рiвня NSE в перiод опiкового шоку корелювало з порушенням когнiтивних функцiй у стадiї септикотоксемiї (rs=-0,705, p=0,016, rs=-0,534, p=0,049).

Висновки. Пшкодження нервової тканини на тлi опiкового шоку корелює з розвитком синдрому системної запальної вiдповiдi, органної дисфункцiї i тактикою iнфузiйної терапiї. Розвиток когнiтивного дефiциту визначається рiвнем NSE в перiод опiкового шоку.

Біографії авторів

О. Ю. Сорокiна, ДЗ "Днiпропетровська медична академiя МОЗ України"

Sorokina O.Y.

Т. О. Буряк, ДЗ "Днiпропетровська медична академiя МОЗ України"

Buryak T.O.

Посилання

Хрулев С.Е. (2009) Ожоговая травма с церебральными осложнениями у взрослых и детей (клиника, механизмы развития, профилактика). Автореферат… д-ра мед. наук. Н. Новгород, 34 с.

Joseph B., Pandit V., Zangbar B. et al. (2015) Secondary brain injury in trauma patients: the effects of remote ischemic conditioning. J Trauma Acute Care Surg;78:698–705. https://doi.org/10.1097/ta.0000000000000584

Pandey A., Shrivastava A.K., Saxena K. (2014) Neuron specific enolase and c-reactive protein levels in stroke and its subtypes: correlation with degree of disability. Neurochemical research; 39:1426–1432. https://doi.org/10.1007/s11064-014-1328-9

Hayakata T., Shiozaki T., Tasaki O. et al. (2004) Changes in CSF S100b and cytokine concentrations in early-phase severe traumatic brain injury. Brain Injury Shock; 22, 2:102–107. https://doi.org/10.1097/01.shk.0000131193.80038.f1

Rosen H., Sunnerhagen S., Herlitz J. et al. (2001) Serum levels of the brain-derived proteins S-100 and NSE predict long-term outcome after cardiac arrest. Resuscitation;49:183–191. https://doi.org/10.1016/s0300-9572(00)00348-8

Григорьев Е.В., Вавин Г.В., Гришанова Т.Г. и др. (2010) Нейронспецифические белки – маркеры энцефалопатии при тяжелой сочетанной травме. Медицина неотложных состояний, 2, с. 72–76.

Наказ МОЗ України вiд 07.11.2007 р. № 691. Про затвердження клiнiчних протоколiв надання медичної допомоги хворим з опiками та їх наслiдками.

Ely E.W., Inouye S.K., Bernard G.R. et al. (2001) Delirium in mechanically ventilated patients: validity and reliability of the confusion assessment method for the intensive care unit (CAMICU). JAMA; 286: 2703–2710. https://doi.org/10.1001/jama.286.21.2703

Bergeron N., Dubois M.J., Dumont M. et al. (2001) Intensive Care Delirium Screening Checklist: evaluation of a new screening tool. Care Med;27:859–864. https://doi.org/10.1007/s001340100909

Delvin J.W., Fong J.J., Fraser G.L., Riker R.R. (2007) Delirium assessment in the critically ill. Intensive Care Med; 33:929–940. https://doi.org/10.1007/s00134-007-0603-5

Новопольцева Е.Г., Воробьева В.А., Овсянникова О.Б. (2010) Нейроспецифическая энолаза в диагностике перинатальных поражений центральной нервной системы у недоношенных детей. Педиатрическая фармакология, 7 (3), с. 66–70.

Бурмистрова А.Л., Филиппова Ю.Ю., Угнивенко М.И. и др. (2010) Оценка бактерицидной активности и секреции цитокинов лейкоцитами периферической крови на ранней стадии развития ожоговой болезни. Известия Самарского научного центра РАН, с. 1722–1725.

Сорокина Е.Ю., Буряк Т.А., Лещев Д.П. (2014) Ожоговая энцефалопатия как проявление органной дисфункции при тяжелой термической травме. Вестник неотложной и восстановительной медицины, 15 (1), с. 34–39.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-11

Як цитувати

Сорокiна О. Ю., & Буряк, Т. О. (2015). Нейронспецифiчна енолаза як маркер пошкодження нервової тканини у хворих з тяжкою термiчною травмою. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(73), 76–82. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84376

Номер

Розділ

Оригінальні статті