Стрес-індукована гіперлікімія при критичних станах: концепція метаболічної терапії

О. Ю. Сорокiна

doi:10.25284/2519-2078.3(72).2015.84437

Автор(и)

О. Ю. Сорокiна ДЗ "Днiпропетровська медична академiя МОЗ України", Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(72).2015.84437

Ключові слова:

стрес-iндукована гiперглiкемiя, iнсулiнорезистентнiсть при критичних станах, ERAS-стратегiя, нутритивна пiдтримка

Анотація

Наведено огляд лiтератури, присвяченої проблемi розвитку стрес-iндукованої гiперглiкемiї у хворих вiддiлення iнтенсивної терапiї. Показано, що гiперглiкемiя при критичних станах у недiабетикiв – патогномонiчна ознака розвитку гiпер- метаболiзму. Корекцiя чинникiв стресу, якi провокують запалення, дасть змогу значно полiпшити пiсляоперацiйнi результати. Використання заходiв ERAS-стратегiї (адекватне знеболювання, коректна iнфузiйна терапiя, епiдуральна анестезiя, раннє пiсляоперацiйне харчування, рання мобiлiзацiя пацiєнта) знижує ризик розвитку стрес-iндукованої гiперглiкемiї в пiсляоперацiйний перiод. Монiторування рiвня глiкемiї дасть змогу полiпшити клiнiчний результат у пацiєнтiв вiддiлення iнтенсивної терапiї, якi одержують ентеральне або парентеральне харчування. Показано, що при стресовiй гiперглiкемiї застосування раннього ентерального зондового харчування низьковуглеводною дiєтою (Нутрикомп "Дiабет") не спричиняє швидкого i рiзкого пiдвищення рiвня глюкози в кровi пiсля введення сумiшi, нормалiзує роботу кишечника та знижує швидкiсть всмоктування вуглеводiв. Обґрунтовано, що ω–3-жирные кислоти, включенi в комплекс нутритивної пiдтримки, сприяють полiпшенню азотистого балансу, мають протизапальну дiю, впливають на зниження синтезу прозапальних цитокiнiв, опосередковано сприяють зменшенню цитокiнiндукованої iнсулiнорезистентностi.

Посилання

Umpierrez G.E., Isaacs S.D., Bazargan N., You X., Thaler L.M., Kitabchi A.E. (2002) Hyperglycemia: an independent marker of in-hospital mortality in patients with undiagnosed diabetes. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 87: 978-982. https://doi.org/10.1210/jcem.87.3.8341

Руднов В.А. (2013) Клиническая значимость и возможные пути коррекции гипергликемии при критических состояниях. Новости медицины и фармации, 9: 11–13.

Mesotten D., Van G. den Berghe (2003) Clinical potential of insulin therapy in critically ill patients. Drugs, 63: 625-636. https://doi.org/10.2165/00003495-200363070-00001

Mizock B.A. (2001) Alterations in fuel metabolism in critical illness: hyperglycaemia. Best Practice & Research Clinical Endocrinology & Metabolism: 15(4): 533–351. https://doi.org/10.1053/beem.2001.0168

Marfella R., Siniscalchi M., Esposito K., Sellitto A., De Fanis U., Romano C., Portoghese M., Siciliano S., Nappo F., Sasso F.C., Mininni N., Cacciapuoti F.,Lucivero G., Giunta R., Verza M., Giugliano D. (2003) Effects of stress hyperglycemia on acute myocardial infarction: role of inflammatory immune process in functional cardiac outcome. Diabetes Care, 26(11): 3129–3135. https://doi.org/10.2337/diacare.26.11.3129

Chen Y., Yang X., Meng K., Zeng Z., Ma B., Liu X., Qi B., Cui S., Cao P., Yang Y. (2013) Stress-Induced Hyperglycemia After Hip Fracture and the Increased Risk of Acute Myocardial Infarction in Nondiabetic Patients. Cardiovascular and Metabolic Risk, 11: 1-5.

Schramm T.K., Gislason G.H., Kober L., Rasmussen S., Rasmussen J.N., Abildstrom S.Z., Hansen M.L., Folke F., Buch P., Madsen M., Vaag A., Torp-Pedersen C. (2008) Diabetes patients requiring glucose-lowering therapy and nondiabetics with a prior myocardial infarction carry the same cardiovascular risk: a population study of 3.3 million people. Circulation, 117: 1945–1954. https://doi.org/10.1161/circulationaha.107.720847

Callahan L.A., Supinski G.S. (2014) Hyperglycemia-induced diaphragm weakness is mediated by oxidative stress. Critical Care, 18: R88. https://doi.org/10.1186/cc13855

Lepper P.M., Ott S., Nuesch E., von Eynatten M., Schumann C., Pletz M.W., Mealing N.M., Welte T., Bauer T.T., Suttorp N., Juni P., Bals R., Rohde G. (2012) Serum glucose levels for predicting death in patients admitted to hospital for community acquired pneumonia: prospective cohort study. BMJ, 344: e3397. https://doi.org/10.1136/bmj.e3397

Aliberti S., Amir A., Peyrani P., Mirsaeidi M., Allen M., Moffett B.K., Myers J., Shaib F., Cirino M., Bordon J., Blasi F., Ramirez J.A. (2008) Incidence, etiology, timing, and risk factors for clinical failure in hospitalized patients with community-acquired pneumonia. Chest, 134(5): 955-962. https://doi.org/10.1378/chest.08-0334

Khaodhiar L., McCowen K., Bistrian B. (1999) Perioperative hyperglycemia, infection or risk? Curr Opin Clin Nutr Metab Care, 2(1): 79-82. https://doi.org/10.1097/00075197-199901000-00013

Van den Berghe G., Wouters P., Weekers F., Verwaest C., Bruyninckx F., Schetz M., Vlasselaers D., Ferdinande P., Lauwers P., Bouillon R. (2001) Intensive insulin therapy in critically ill patients. N Engl J Med, 345: 1359–1367. https://doi.org/10.1056/nejmoa011300

Eslami S., Taherzadeh Z., Schultz M.J., Abu-Hanna A. (2011) Glucose variability measures and their effect on mortality: a systematic review. Intensive Care Med, 37: 583-593. https://doi.org/10.1007/s00134-010-2129-5

Jensen C.B., Storgaard H., Madsbad S., Richter E.A., Vaag A.A. (2007) Altered skeletal muscle fiber composition and size precede whole-body insulin resistance in young men with low birth weight. J Clin Endocrinol Metab, 92: 1530–1534. https://doi.org/10.1210/jc.2006-2360

Ozanne S.E., Jensen C.B., Tingey K.J., Martin-Gronert M.S., Grunnet L., Brons C., Storgaard H., Vaag A.A. (2006) Decreased protein levels of key insulin signalling molecules in adipose tissue from young men with a low birthweight – potential link to increased risk of diabetes? Diabetologia, 49: 2993–2999. https://doi.org/10.1007/s00125-006-0466-2

Грицук С.Ф., Безруков В.М. (2004) Синдром аминокислотного дисбаланса (энцефалопатия) и метаболическая дисфункция при критических состояниях в хирургии. Вестник интенсивной терапии, 2: 10–13.

Lehrke M., Broedl U.C., Biller-Friedmann I.M., Vogeser M., Henschel V., Nassau K., Göke B., Kilger E., Parhofer K.G. (2008) Serum concentrations of cortisol, interleukin 6, leptin and adiponectin predict stress induced insulin resistance in acute inflammatory reactions. Critical Care, 12: R157. https://doi.org/10.1186/cc7152

Михельсон В.А., Салтанов А.И., Шараева Т.Е. (2005) Специализированное клиническое питание – дополнительные возможности нормализации углеводного обмене в хирургии и интенсивной терапии. Вестник интенсивной терапии, 3: 68-74.

Matthews V.B., Allen T.L., Risis S., Chan M.H.S., Henstridge D.C., Watson N., Zaffino L.A., Babb J.R., Boon J., Meikle P.J., Jowett J.B., Watt M.J., Jansson J.O., Bruce C.R., Febbraio M.A. (2010) Interleukin-6-deficient mice develop hepatic inflammation and systemic insulin resistance. Diabetologia, 53: 2431–2441. https://doi.org/10.1007/s00125-010-1865-y

Zhang Y., Pilon G., Marette A., Baracos V.E. (2000) Cytokines and endotoxin induce cytokine receptors in skeletal muscle. Am J Physiol Endocrinol Metab, 279: 196–205.

Braun T.P., Zhu X., Szumowski M., Scott G.D., Grossberg A.J., Levasseur P.R., Graham K., Khan S., Damaraju S., Colmers W.F., Baracos V.E., Marks D.L. (2011) Central nervous system inflammation induces muscle atrophy via activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis. J Exp Med, 208 (12): 2449–2463. https://doi.org/10.1084/jem.20111020

Finkielman J.D., Oyen L.J., Afessa B. (2005) Agreement between bedside blood and plasma glucose measurement in the ICU setting. Chest, 127: 1749–1751. https://doi.org/10.1378/chest.127.5.1749

Varadhan K.K., Neal K.R., Dejong C.H., Fearon K.C., Ljungqvist O., Lobo D.N. (2010) The enhanced recovery after surgery (ERAS) pathway for patients undergoing major elective open colorectal surgery: a meta-analysis of randomized controlled trials. Clin Nutr, 29: 434–440. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2010.01.004

Page A.J., Ejaz A., Spolverato G., Zavadsky T., Grant M.C., Galante D.J., Wick E.C., Weiss M., Makary M.A., Wu C.L., Pawlik T.M. (2015) Enhanced recovery after surgery protocols for open hepatectomy-physiology, immunomodulation, and implementation. J Gastrointest Surg, 19(2): 387–399. https://doi.org/10.1007/s11605-014-2712-0

da Fonseca L.M., Profeta da Luz M.M., Lacerda-Filho A., Toulson Davisson Correia M.I., da Silva R.G. (2010) A simplified rehabilitation program for patients undergoing elective colonic surgery – randomized controlled clinical trial. International Journal of Colorectal Disease, 26(5): 609-616. https://doi.org/10.1007/s00384-010-1089-0

Hahn R.G., Ljunggren S. (2013) Preoperative insulin resistance reduces complications after hip replacement surgery in non-diabetic patients. BMC Anesthesiology, 13: 39. https://doi.org/10.1186/1471-2253-13-39

Finkielman J., Oyen L., Afessa B. (2005) Agreement between bedside blood and plasma glucose measurement in the ICU setting. Chest, 127(5): 1749–1751. https://doi.org/10.1378/chest.127.5.1749

Lyon M.E., Baskin L.B., Braakman S., Presti S., Dubois J., Shirey T. (2009) Interference studies with two hospital-grade and two home-grade glucose meters. Diabetes Technol Ther, 11: 641-647. https://doi.org/10.1089/dia.2009.0035

Finfer S., Wernerman J., Preiser J.C., Cass T., Desaive T., Hovorka R., Joseph J.I., Kosiborod M., Krinsley J., Mackenzie I., Mesotten D., Schultz M.J., Scott M.G., Slingerland R., Van den Berghe G., Van Herpe T. (2013) Clinical review: Consensus recommendations on measurement of blood glucose and reporting glycemic control in critically ill adults. Critical Care, 17: 229. https://doi.org/10.1186/cc12537

Critchell C.D., Savarese V., Callahan A., Aboud C., Jabbour S., Marik P. (2007) Accuracy of bedside capillary blood glucose measurements in critically ill patients. Intensive Care Medicine, 33(12): 2079–2084. https://doi.org/10.1007/s00134-007-0835-4

Meyfroidt G., Keenan D.M., Wang X., Wouters P.J., Veldhuis J.D., Van den Berghe G. (2010) Dynamic characteristics of blood glucose time series during the course of critical illness: Effects of intensive insulin therapy and relative association with mortality. Critical Care Medicine, 38(4): 1021–1029. https://doi.org/10.1097/ccm.0b013e3181cf710e

Finfer S., Chittock D.R., Su S.Y., Blair D., Foster D., Dhingra V., Bellomo R., Cook D., Dodek P., Henderson W.R., Hebert P.C., Heritier S., Heyland D.K., McArthur C., McDonald E., Mitchell I., Myburgh J.A., Norton R., Potter J., Robinson B.G., Ronco J.J. (2009) Intensive versus conventional glucose control in critically ill patients. NICE-SUGAR Study Investigators. N Engl J Med, 360(13): 1283–1297. https://doi.org/10.1056/nejmoa0810625

Umpierrez G.E., Hellman R., Korytkowski M.T., Kosiborod M., Maynard G.A., Montori V.M.. Seley J.J., Van den Berghe G. (2012) Management of Hyperglycemia in Hospitalized Patients in Non-Critical Care Setting: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 97: 16–38. https://doi.org/10.1210/jc.2011-2098

Алашеев А.М., Белкин А.А., Гаджиева Н.Ш., Дикарева Е.А., Кондратьев А.Н., Кондратьева Е.А., Кузьмин А.С., Лейдерман И.Н., Назаров Р.В., Полушин Ю.С., Почепко Д.В., Солдатов А.С., Шаталов В.И., Щеголев А.В. (2006) Нутритивная поддержка – как метод коррекции стрессовой гипергликемии у больных с церебральной недостаточностью травматического и циркуляторного генеза. Интенсивная терапия, 3: 170–176.

Левит А.Л., Белкин А.А., Лейдерман И.Н., Малкова О.Г., Гаджиева Н.Ш. (2008) Роль многоцентровых исследований в определении эффективности применения нутритивной поддержки. Русский медицинский журнал, 4: 35–40.

Сорокина Е.Ю., Клигуненко Е.Н., Панин А.Н., Кравец О.В., Белых Л.С. (2014) Методы нутритивного обеспечения при проведении интенсивной терапии у пациентов с острым панкреатитом. Біль, знеболювання та інтенсивна терапія, 2: 12–25.

Compher C., Seto R.W., Lew J.I., Rombeau J.L. (1997) Dietary fiber and its clinical applications to enteral nutrition. In: Rombeau JL and Rolandelli RH (eds), Clinical Nutrition: Enteral and Tube Feeding, 3rd edition, WB Saunders, Philadelphia: 81-95.

Grizas S., Gulbinas A., Barauskas G., Pundzius J. (2008) A comparison of the effectiveness of the early enteral and natural nutrition after pancreatoduodenectomy. Medicina (Kaunas), 44(9): 678-686.

Pasquel F.J., Spiegelman R., McCauley M., Smiley D., Umpierrez D., Johnson R., Rhee M., Gatcliffe C., Lin E., Umpierrez E., Peng L., Umpierrez G.E. (2010) Hyperglycemia During Total Parenteral Nutrition: An important marker of poor outcome and mortality in hospitalized patients. Diabetes Care, 33(4): 739-741. https://doi.org/10.2337/dc09-1748

Dissanaike S., Shelton M., Warner K., O'Keefe G.E. (2007) The risk for bloodstream infections is associated with increased parenteral caloric intake in patients receiving parenteral nutrition. Critical Care, 11: R114. https://doi.org/10.1186/cc6167

Umpierrez G.E., Smiley D., Robalino G., Peng L., Kitabchi A.E., Khan B., Le A., Quyyumi A., Brown V., Phillips L.S. (2009) Intravenous intralipid-induced blood pressure elevation and endothelial dysfunction in obese African-Americans with type 2 diabetes. J Clin Endocrinol Metab, 94: 609-614. https://doi.org/10.1210/jc.2008-1590

Weledji E.P. (2014) Cytokines and Postoperative Hyperglycaemia: From Claude Bernard to Enhanced Recovery after Surgery. International Journal of Surgical Research, 3(1): 1-6.

Adams G.R. (2010) Insulin-Like Growth Factor I Signaling in Skeletal Muscle and the Potential for Cytokine Interactions. Medicine & Science in Sports & Exercise, 42(1): 50-57. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3181b07d12

Calder Р.С., Jensen G.L., Koletzko B.V., Singer P., Wanten G.J.A. (2010) Lipid emulsions in parenteral nutrition of intensive care patients: current thinking and future directions. Intensive Care Medicine, 36(5): 735-749. https://doi.org/10.1007/s00134-009-1744-5

Pradelli L., Mayer K., Muscaritoli M., Heller A.R. (2012) n-3 fatty acid-enriched parenteral nutrition regimens in elective surgical and ICU patients: a meta-analysis. Critical Care, 16: R184. https://doi.org/10.1186/cc11668

Barbosa V.M., Miles E.A., Calhau C., Lafuente E., Calder P.C. (2010) Effects of a fish oil containing lipid emulsion on plasma phospholipid fatty acids, inflammatory markers, and clinical outcomes in septic patients: a randomized, controlled clinical trial. Critical Care, 14(1): R5. https://doi.org/10.1186/cc8844