Опiоїд-iндукована гiпералгезiя пiд час пiсляоперацiйного знеболювання у дiтей з онкологiчною патологiєю
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(69).2014.84657Ключові слова:
пухлини черевної порожнини, знеболювання, гiпералгезiяАнотація
Мета дослiдження – встановити, чи впливає застосування в раннiй пiсляоперацiйний перiод iнфузiї розчину фентанiлу на виникнення гiпералгезiї у дiтей з онкологiчною патологiєю.
Матерiал та методи. У 14 дiтей (середнiй вiк – (7,4 ± 2,4) року), прооперованих з приводу пухлин черевної порожнини, яким проводили знеболювання в раннiй пiсляоперацiйний перiод шляхом постiйної iнфузiї розчину фентанiлу, визначали механiчний больовий порiг з використанням стандартизованих монофiламентiв.
Результати. У 8 пацiєнтiв реакцiя на подразнення виникала лише при застосуваннi сили тиску 100 та 180 г, у решти була потрiбна сила тиску 26 або 60 г. Це були пацiєнти, якi отримували дози фентанiлу вiд 600 до 2400 мкг/добу. У 6 пацiєнтiв рухова реакцiя виникала вже на подразнення силою 8 чи 10 г, оцiнка за шкалою Behavioral Pain Scale становила у середньому (4,6±0,4) бала, що свiдчило про знижений больовий порiг у хворих, якi отримували дози фентанiлу вiд 2800 до 6200 мкг/добу.
Висновок. Використання високих доз фентанiлу для знеболювання в раннiй пiсляоперацiйний перiод у дiтей може призводити до гiпералгезiї.
Посилання
Айзенберг В.Л., Ульрих Г.Э., Цыпин Л.Е., Заболотский Д.В. (2012) Региональная анестезия в педиатрии. Синтез Бук, 304 с.
Кучин Ю.Л., Глумчер Ф.С., Бєлка К.Ю. (2012) Опiоїд-iндукована гiпералгезiя пiд час анальгоседацiї у пацiєнтiв з черепно-мозковою травмою. Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No1д, с. 254-257.
Кучин Ю.Л. ( 2013) Стрес-iндукована гiпералгезiя у пацiєнтiв з множинною травмою. Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No2д, с. 262-266.
Angst M.S., Clark J.D. (2006) Opioid-induced hyperalgesia. Anesthesiology; 104: 570-587. https://doi.org/10.1097/00000542-200603000-00025
Celerier E., Gonzalez J.R., Maldonado R., et al. (2006) Opioid-induced hyperalgesia in a murine model of postoperative pain: role of nitric oxide generated from the inducible nitric oxide synthase. Anesthesiology; 104(3): 546-555. https://doi.org/10.1097/00000542-200603000-00023
Wilder-Smith O.H., Arendt-Nielsen L. (2006) Postoperative hyperalgesia: its clinical importance and relevance. Anesthesiology; 104(3): 601-607. https://doi.org/10.1097/00000542-200603000-00028
Lavand’homme P., De Kock M., Waterloos H. (2005) Intraoperative epidural analgesia combined with ketamine provides effective preventive analgesia in patients undergoing major digestive surgery. Anesthesiology; 103(4): 813-820. https://doi.org/10.1097/00000542-200510000-00020
Kopert W. (2007). The impact of opioid-induced hyperalgesia for postoperative pain. Best Practice & Research. Clin Anaesthesiology; 21(1): 65-83. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2006.12.004
Lee M., Silverman S., Hansen H., et al. (2011). A comprehensive review of opioid-induced hyperalgesia. Pain Physician; 14(2): 145-161.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Д. В. Дмитрiєв
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
