Застосування мультимодальної анальгезiї в перiоперацiйний перiод при великих резекцiях печiнки в онкохiрургiї
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(67).2014.84896Ключові слова:
резекцiя печiнки, мультимодальна анальгезiя, епiдуральна анестезiя, гiперглiкемiя, седацiя, онкохiрургiяАнотація
Проведено порiвняльну оцiнку трьох методик мультимодальної анальгезiї при резекцiях печiнки. У контрольнiй групi використовували наркотичнi анальгетики, в дослiджуваних – подовжену епiдуральну анестезiю в комбiнацiї з парентеральним введенням дексалгину та акупану в перiоперацiйний перiод. Пiд час операцiї вивчено динамiку показникiв кровообiгу, варiацiйної пульсометрiї, рiвень глюкози та кортизолу у 121 пацiєнта. Пiсля операцiї оцiнювали ступiнь вираженостi болю за вiзуально-аналоговою шкалою, рiвень седацiї за Рiчмондською шкалою седацiї та ажитацiї. Дослiджували динамiку сироваткової концентрацiї глюкози протягом трьох дiб. У дослiджуваних групах якiсть аналгезiї була вищою за рахунок статистично значущого зниження iнтенсивностi больового синдрому, зменшення рiвня седацiї та концентрацiї глюкози в кровi хворих, частоти побiчних ефектiв i респiраторних ускладнень порiвняно з контрольною групою.
Посилання
Баевский Р.М., Островский В.Ю., Клецкин З.С., Хамитов А.С. (1977). П рименение математического анализа сердечного ритма в оценке функционального состояния больного при хирургических вмешательствах. Кардиология, No 7, с. 78-85.
Бобров О.Е., Брындиков Л.Н. и др. (2003) Лечение болевого синдрома в онкологии. Ровно: Каллиграф, 2003. – 196 с.
Черний В.И., Новикова Р.И., Кузнецова И.В. и др. (2002) Клиническая физиология и патофизиология для анестезиологов / Под ред. В.И. Черния и Р.И. Новиковой. К.: Здоров'я, 316 с.
Короткоручко А.А. (1998) Низкие дозы кетамина и послеоперационная анальгезия. Бiль, знеболювання, iнтенсивна терапiя, No 2, с. 2–5.
Лихванцев В.В. (1998) Практическое руководство по анестезиологии. М.
Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. (2004) Анализ результатов медико-биологических исследований и клинических испытаний в специализированном статистическом пакете MEDSTAT. Вестник гигиены и эпидемиологии, т. 8, No 1, с. 155–167.
Марино П. (1998) Интенсивная терапия [пер. с англ.]. Под ред. А.И. Мартынова. М. Гэотармедицина, 640 с.
Шин А.Р., Горобец Е.С., Джабиева А.А., Лабутин Ю.А. (2008) Мультимодальная комбинированная анестезия при онкологических операциях на печени. Вестник интенсивной терапии, No 3, с. 74–79.
Рiзник Л., Пшесмицькi К. (2005) Варiабельнiсть серцевого ритму як iндикатор вегетативного балансу та глибини наркозу. 20-рiчний досвiд застосування в анестезiологiї. Бiль, знеболювання i iнтенсив. терапiя, No 1, с. 28–35.
Рамфелл Дж.П., Нилл Дж.М., Вискоуни К.М. (2007) Регионарная анестезия. Самое необходимое для анестезиологов. Пер. с англ. под общ. ред. А.П. Зильбера, В.В. Мальцева. М.: Медпресс-информ, 272 с.
Matsota P., Nakou M., Kalimeris K. et al. (2013) A single dose of celecoxib 200 mg improves postoperative analgesia provided via patient-controlled epidural technique after caesarean section Arch Med Sci; 31, 9(5): 877-82. https://doi.org/10.5114/aoms.2012.31253
Block B., Liu S., Rowlingson A. (2003) Efficacy of postoperative epidural analgesia: a metaanalysis. JAMA;290:2455-63. https://doi.org/10.1001/jama.290.18.2455
Guay J.J. (2006) The benefits of adding epidural analgesia to general anesthesia: a metaanalysis Anesth; 20(4): 335–40. https://doi.org/10.1007/s00540-006-0423-8
Hopf Н., Weitz J. (1994) Postoperative pain management. Arch. Surg.; 129 (2): 128–132. https://doi.org/10.1001/archsurg.1994.01420260014002
Kehlet H. (1989) Surgical stress: the role of pain and analgesia. Br. J. Anesth.; 63: 189–195. https://doi.org/10.1093/bja/63.2.189
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 В. І. Черній, А. Н. Нестеренко, Е. А. Колганова, К. Н. Олейников, Р. В. Ищенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
