Вплив поєднаного застосування епiдуральної анестезiї та нефропротективної терапiї на функцiю нирок при їх резекцiї
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(67).2014.85028Ключові слова:
нефропротективна терапiя, еналапрiл, пентоксифiлiн, β2-мiкроглобулiнАнотація
Мета дослiдження – вивчити вплив поєднаного використання епiдуральної анестезiї та нефропротекторної терапiї iз застосуванням еналаприлу та пентоксифiлiну на функцiональний стан нирок у перiоперацiйний перiод при хiрургiчному лiкуваннi хворих на рак нирки.
Матерiал та методи. В групу 1 було залучено 83 пацiєнтiв, в яких пiд час операцiї резекцiї нирки було використано загальну анестезiю та штучну вентиляцiю легень, у групу 2–23 пацiєнтiв, в яких для знеболювання використовували загальну анестезiю зi штучною вентиляцiєю легень у комбiнацiї з подовженою епiдуральною аналгезiєю. Пацiєнти обох груп в перiоперацiйний перiод отримували нефропротекторну терапiю, яка включала призначення за 2 доби до початку операцiї еналаприлу у дозi 5 мг один раз на добу, яку подовжували приймати протягом одного року пiсля операцiї; iнтраоперацiйне введення пентоксифiлiну у дозi 5 мл, з наступним введенням 5 мл двiчi на добу протягом 3 дiб. Проводили монiторинг артерiального тиску, швидкостi клубочкової фiльтрацiї, вмiсту в кровi β2-мiкроглобулiну.
Результати. Установлено, що поєднане застосування епiдуральної анестезiї та нефропротективної терапiї не впливало на показники гемодинамiки. Об'єм крововтрати був значно нижчим при використаннi епiдуральної анестезiї. Швидкiсть клубкової фiльтрацiї через 7 днiв у групi 1 була нижчою порiвняно з групою 2, хоча рiзниця була статистично недостовiрною. Вмiст β2-мiкроглобулiну у плазмi незначно пiдвищився порiвняно з дооперацiйним значенням i зберiгався на цьому рiвнi через 3, 6 i 12 мiс спостереження. Хоча коливання рiвня β2-мiкроглобулiну в плазмi мали статистично значущий характер, вони не перевищували референтнi значення. Через 6 та 12 мiс. вмiст β2-мiкроглобулiну в плазмi був вищим у групi 1, рiзниця була статистично значущою.
Висновки. Поєднане використання епiдуральної анестезiї та нефропротекторної терапiї не спричиняє значних змiн показникiв гемодинамiки i сприяє збереженню функцiонального стану нирок. Визначення β2-мiкроглобулiну у плазмi кровi є цiнним методом ранньої дiагностики порушення функцiї нирок.
Посилання
Song C., Bang J.K., Park H .K., Ahn H. (2009) Factors influencing renal function reduction after partial nephrectomy. J. Urol.; 181(1): 48-53. https://doi.org/10.1016/j.juro.2008.09.030
Sunderrajan S., Reams G., Bauer J. (1987) Long-term renal effects of diltiazem in essential hypertension. Amer Heart J.; 114: 383-8. https://doi.org/10.1016/0002-8703(87)90507-2
Brenner BM. (2003) Hemodynamically mediated glomerular injury and the progressive nature of kidney disease. Kidney Int.; 23: 647-55. https://doi.org/10.1038/ki.1983.72
Кобалава Ж.Д., Шаварова Е.К. (2008) Место антагонистов рецепторов к ангиотензину II в современных рекомендациях. Сердце, No 7(5), с. 270-274.
Expert consensus document on angiotensin converting enzyme inhibitors in cardiovascular disease (2004) The Task Force on ACE-inhibitors of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J.: 1454-1470. https://doi.org/10.1016/j.ehj.2004.06.003
Mora-Macia J., Cases A., Calero K. et al. (2001) Effect of angiotensin II receptor blockade on renal disease progression in patients with non-diabetic chronic renal failure. Nephrol Dial Transplant; 16, suppl.1: 82-84. https://doi.org/10.1093/ndt/16.suppl_1.82
Deegens J. (2007) Fractional excretion of high- and low-molecular weight proteins and outcome in primary focal segmental glomerulosclerosis. Clin. Nephrol.; 68(4): 2010-208. https://doi.org/10.5414/cnp68201
Мохорт Т.В., Карлович Н.В., Бессонова Н .П. (2003) Мед. новости, No 4, с. 39-43.
Науэль Р.Т., Детерева О.А., Каюков И.Г. (2011) К проблеме оценки величины скорост и клубочковой фильтрации у пациентов с хронической болезнью почек. Нефрология, No 15(1), с. 104-109.
Matsuo N. (2010) Clinical impact of a combined therapy of peritoneal dialysis and hemodialysis. Clin. Nephrol.; 74 (3):209-213. https://doi.org/10.5414/cnp74209
Deegens J. (2007) Fractional excretion of high- and low-molecular weight proteins and outcome in primary focal segmental glomerulos clerosis. Clin. Nephrol.; 68:2010-208. https://doi.org/10.5414/cnp68201
Deegens J., Assmann K., Hilbrands L., et al. (2005) Idiopathic focal Segmental glomerulosclerosis: clinical criteria identify patients with a favorable prognosis. Neth J Med.; 63: 393-398.
Пирiг Л.А. (2002) Нирки i гiпертензiя, гiпертензiя i нирки. У кн.: Новi напрями в дiагностицi, лiкуваннi i профiлактицi артерiальної гiпертензiї та її ускладнень. Матерiали наук. пр. Укр. наук.-практ. конф. з мiжнарод. участю. Харкiв, c. 194-195.
Адонина Е.В., Верткин А.Л., Галкин И.В. и др. (2010) Место блокаторов рецепторов ангиотензина в терапии артериальной гипертензии у пациентов с полипатией. Артериал. гипертензия, No 1(9), с. 53-63.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 І. І. Лісний, Л. В. Клiмчук, О. А. Войленко, Ю. В. Вітрук, С. В. Ушаков, О. В. Медведев, М. I. Музика, Ю. В. Кабанчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
