Загальна анестезія кесарева розтину: чи можливе поліпшення когнітивних функцій породіль?
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(70).2015.85191Ключові слова:
кесарiв розтин, когнiтивнi функцiї, севофлюран, загальна анестезiяАнотація
Мета дослiдження – вивчити вплив методiв загальної анестезiї кесарева розтину на стан когнiтивних функцiй у пiсляоперацiйний перiод.
Матерiали та методи. Обстежено 64 вагiтних жiнки. Критерiї залучення в дослiдження: вiк 18–45 рокiв, термiн вагiтностi – 37–42 тиж, операцiя кесарiв розтин (планова чи ургентна), компенсована екстрагенiтальна патологiя, iнформована згода пацiєнтки на участь у дослiдженнi. Жiнки були розподiленi на двi групи. До 1-ї групи (n=30) залучено жiнок, у яких використали iнгаляцiйну анестезiю (IА), до 2-ї групи (n=34) – жiнок, яких оперували пiд тотальною внутрiшньовенною анестезiєю (ТВА). IА: iндукцiя – тiопентал натрiю (5 мг/кг), пiдтримання – севофлюран 1,3 об.% у потоцi свiжого газу 1,5 л/хв. Релаксацiя – сукцинiлхолiн (1,0–1,5 мг/кг). Пiсля витягання плоду вводили фентанiл у дозi 4±0,05 мг/мл (4 мл) i дiазепам (10 мг). Пiдтримка аналгезiї – фентанiл у дозi 0,05 мг/мл (1 мл) при наближеннi BIS до 60. ТВА: iндукцiя – тiопентал натрiю (4 мг/кг), релаксацiя – сукцинiлхолiн (1,0–1,5 мг/кг). Пiсля витягання плоду вводили фентанiл (за схемою 10–5– 3 мкг/кг маси тiла на годину) i дiазепам (10 мг). Глибину анестезiї контролювали за допомогою BIS (монiтор BISX Module, BISTM Covidient, США). Для оцiнки когнiтивних функцiй використовували Монреальську шкалу оцiнки когнiтивних функцiй, тест для виявлення порушень керуючих функцiй (тест з'єднання цифр i лiтер). Праксис оцiнювали за допомогою тесту малювання годинника. Точки контролю: 1-ша – до операцiї, 2-га – через 1 добу пiсля операцiї, 3-тя – на 3-тю добу пiсля операцiї, 4-та – при виписцi (5–7 доба пiсляоперацiйного перiоду).
Результати. До моменту розродження або до 37–42-го тижня вагiтностi когнiтивнi функцiї в цiлому, а також керуючi функцiї (швидкiсть розумових процесiв, зорово-моторна координацiя, когнiтивний контроль дiяльностi) знижуються, що зумовлено впливом на них вагiтностi. В 1-шу добу пiсля операцiї кесарiв розтин, проведеної пiд IА, так само, як i при ТВА зi штучною вентиляцiєю легень, показники когнiтивних функцiй залишаються на допологовому рiвнi. Праксис не залежить вiд методу анестезiї i залишається зниженим до 5–7-ї доби пiсля кесарева розтину.
Висновки. Когнiтивнi функцiї достовiрно залежать вiд методу проведеної анестезiї: будучи зниженими до 3 –42-го тижня вагiтностi, вони нормалiзуються до 3-ї доби пiсляоперацiйного перiоду при iнгаляцiйнiй анестезiї. При тотальнiй внутрiшньовеннiй анестезiї зi штучною вентиляцiєю легень когнiтивнi функцiї залишаються достовiрно зниженими до 5–7-ї пiсляоперацiйної доби. Когнiтивний контроль дiяльностi нормалiзується пiсля iнгаляцiйної анестезiї, залишаючись зниженим пiсля тотальної внутрiшньовенної анестезiї зi штучною вентиляцiєю легень.
Посилання
Лоскутов О.А., Судакевич С.Н., Тодуров Б.М., Шлапак И.П. (2013) Влияние глубины анестезии на развитие послеоперационных когнитивных дисфункций. Медицина неотложных состояний, No 7 (54). Режим доступа: http://www.mif-ua.com/archive/article_print/37554
Neuman S., Stygall J., Hurani C. (2007) Postoperative cognitive dysfunction after noncardiac surgery: a systematic review. Anesthesiology;106, 3: 572-590. https://doi.org/10.1097/00000542-200703000-00023
Клигуненко О.М., Волков О.О., Ветошка I.О., Луценко В.В. (2013) Вплив вагiтностi на когнiтивнi функцiї: матерiали I мiждисциплiнарного симпозiуму анестезiологiв та акушерiв-гiнекологiв з мiжнародною участю "Актуальнi питання анестезiологiї та iнтенсивної терапiї в акушерствi та гiнекологiї" (Одеса, 23-25 травня 2013 р.). Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя, No 1д, c.70-73.
Дагеф Атеш (2012) Сравнение влияний разных гипнотиков на состояние пациента во время анестезии и в раннем послеоперационном периоде. Медицина неотложных состояний, No 3(42), c.78-81.
Zhu J., Jiang X., Shi E., et al. (2009) Sevoflurane preconditioning reverses impairment of hippocampal long-term potentiation induced by myocardial ischaemia–reperfusion injury. Eur J Anaesthesiol; 26:961-968. https://doi.org/10.1097/eja.0b013e328330e968
Zhong C., Zhou Y., Liu H. (2004) Nuclear factor kappaB and anesthetic preconditioning during myocardial ischemia-reperfusion. Anesthesiology; 100:540-546. https://doi.org/10.1097/00000542-200403000-00012
Frässdorf J., Borowski A., Ebel D. (2009) Impact of preconditioning protocol on anesthetic-induced cardioprotection in patients having coronary artery bypass surgery. J Thorac Cardiovasc Surg; 137:1436-1442.e2. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2008.04.034
Beck-Schimmer B., Breitenstein S., Urech S., et al. (2008) A randomized controlled trial on pharmacological preconditioning in liver surgery using a volatile anesthetic. Ann Surg; 248:909-918. https://doi.org/10.1097/sla.0b013e31818f3dda
Luo Y., Ma D., Ieong E., et al. (2008) Xenon and sevoflurane protect against brain injury in a neonatal asphyxia model. Anesthesiology; 109:782-789. https://doi.org/10.1097/aln.0b013e3181895f88
Julier K., da Silva R., Garcia C., et al. (2003) Preconditioning by sevoflurane decreases biochemical markers for myocardial and renal dysfunction in coronary artery bypass graft surgery: a double-blinded, placebo-controlled, multicenter study. Anesthesiology; 98:1315-1327. https://doi.org/10.1097/00000542-200306000-00004
De Hert S.G., Van der Linden P.J., Cromheecke S., et al. (2004) Cardioprotective properties of sevoflurane in patients undergoing coronary surgery with cardiopulmonary bypass are related to the modalities of its administration. Anesthesiology; 101:299-310. https://doi.org/10.1097/00000542-200408000-00009
Wan Y., Xu J., Ma D., et al. (2007) Postoperative impairment of cognitive function in rats: a possible role for cytokinemediated inflammation in the hippocampus. Anesthesiology; 106:436-443. https://doi.org/10.1097/00000542-200703000-00007
Cibelli M., Ma D., Rei Fidalgo A., et al. (2008) Microglial activation in the hippocampus is related to postoperative cognitive dysfunction in mice. Anesthesiology; 0109:A21.
Jevtovic-Todorovic V., Hartman R.E., Izumi Y., et al. (2003) Early exposure to common anesthetic agents causes widespread neurodegeneration in the developing rat brain and persistent learning deficits. J Neurosci; 23: 876-882.
Culley D.J., Baxter M.G., Yukhananov R., Crosby G. (2004) Long-term impairment of acquisition of a spatial memory task following isoflurane–nitrous oxide anesthesia in rats. Anesthesiology; 100:309-314. https://doi.org/10.1097/00000542-200402000-00020
Rammes G., Starker L.K., Haseneder R., et al. (2009) Isoflurane anaesthesia reversibly improves cognitive function and long-term potentiation (LTP) via an up-regulation in NMDA receptor 2B subunit expression. Neuropharmacology; 56:626-636. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2008.11.002
Newman S., Stygall J., Hirani S., et al. (2007) Postoperative cognitive dysfunction after noncardiac surgery: a systematic review. Anesthesiology; 106:572-590. https://doi.org/10.1097/00000542-200703000-00023
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 О. О. Волков
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
