Аналiз гемодинамiчного профiлю у хворих з хронiчною критичною iшемiєю нижнiх кiнцiвок за рiзних видiв перiоперацiйного знеболювання
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(66).2014.85608Ключові слова:
хронiчна критична iшемiя нижнiх кiнцiвок, гемодинамiка, епiдуральна аналгезiя, спiнальна анестезiя, блокада периферичних нервiв, нестероїднi протизапальнi препарати, наркотичнi анальгетикиАнотація
Мета дослiдження – проаналiзувати гемодинамiчний профiль у хворих з хронiчною критичною iшемiєю нижнiх кiнцiвок за рiзних видiв перiоперацiйного знеболювання.Матерiал та методи. Проаналiзовано гемодинамiчний профiль у 110 хворих з хронiчною критичною iшемiєю нижнiх кiнцiвок за рiзних видiв перiоперацiйного знеболювання (епiдуральна, спiнальна та провiдникова анестезiя). Результати. Найоптимальнiший гемодинамiчний профiль забезпечувала епiдуральна аналгезiя (n=50) протягом усього перiоперацiйного перiоду. Знеболювання наркотичним анальгетиком (промедол) з нестероїдними протизапальними засобами не забезпечує рiвномiрного усунення болю та стабiльних параметрiв гемодинамiки на дооперацiйному етапi. В iнтраоперацiйний перiод найбiльше зниження АТ спричинила спiнальна анестезiя (n=30), а гемодинамiчнi параметри на тлi епiдуральної анестезiї та блокади нервiв (n=30) були однаково стабiльними. Висновки. Всi три методи знеболювання забезпечували адекватну iнтраоперацiйну анестезiю при операцiях з приводу критичної iшемiї нижнiх кiнцiвок. У пацiєнтiв пiд спiнальною анестезiєю корекцiя артерiальної гiпотензiї, зумовленої симпатичним блоком, потребувала введення вазопресорiв, що спричинило значнi коливання гемодинамiчних параметрiв.
Посилання
Shammas N.W. (2007) Epidemiology, classification, and modifiable risk factors of peripheral arterial disease. Vasc Health Risk Manag; 3(2): 229–34. https://doi.org/10.2147/vhrm.2007.3.2.229
Кобза I.I., Жук Р.А., Орел Ю.Г. та iн. (2001) Особливостi хiрургiчного лiкування пiзнiх тромбозiв аорто-стегнових протезiв у хворих з критичною iшемiєю нижнiх кiнцiвок. Зб. наук. пр. спiвробiтникiв КМАПО iм. П.Л. Шупика, вип. 10, кн. 4, с.859–863.
Fontaine R., Kim M., Kieny R. (1954) Die chirugische Behandlung derperipheren Durchblutungsstцrungen. (Surgical treatment of peripheral circulation disorders). Helvetica Chirurgica Acta; 21(5/6): 499–533.
Norgren L, Hiatt WR, Dormandy JA (2007) Inter-Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II). Eur J Vasc Endovasc Surg. 33 (Suppl 1): S1–75. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2006.09.024
Joosten MM, Pai JK, Bertoia ML et al. (2012) Associations between conventional cardiovascular risk factors and risk of peripheral artery disease in men. JAMA;308(16):1660–7. https://doi.org/10.1001/jama.2012.13415
Руднев Н.Е. (2003) Особенности консервативной терапии и ее роль в комплексном лечении хронической критической ишемии нижних конечностей у геронтологических больных: Дис. ... д-ра мед. наук. Москва, 246 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 В. М. Панов, У. А. Фесенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
