Порівняння двох підходів периопераційного знеболення при хірургічному лікуванні пацієнтів на колоректальний рак

Автор(и)

  • Є. О. Горкавий Національний інститут раку, Київ, Україна
  • І. І. Лісний Національний інститут раку, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94070

Ключові слова:

періопераційне знеболення, епідуральна анестезія, артеріальний тиск, глікемія

Анотація

Мета дослідження – вивчити ефективність і безпеку деяких методів знеболення в периоперационном періоді при хірургічному лікуванні колоректального раку.

Матеріали та методи. Дослідження проведено у відділенні анестезіології та ІТ Національного інституту раку м. Києва у період з 01.03.2014 по 01.03.2015 р. Проспективно методом вибіркових чисел хворі були рандомізовані на дві групи. В групі А (n=21) пацієнти оперовані під комбінованою інгаляційною анестезією севораном 0,5 – 0,6 МАК, в/в фентанілом 3 – 4 мкг/кг та епідуральною анестезією ропівакаїном 0,2% – 8 мл у комбінації з фентанілом 100 мкг до початку операції, міорелаксація тракріумом. Інша група В (n=20) отримала в/в наркоз діпріваном 4 –6 мг/кг/час та фентаніл 5 мкг/кг, міорелаксація тракріумом. У післяопераційному
періоді група А знеболена паціентом керованою епідуральною аналгезією 0,2% наропіному суміші з фентанілом 2 мк г/мл, адреналіном 20 мкг/мл та парентеральним декскетопрфеном 50 мг ч/з 8 год. і парацетамолом 1 гр. ч/з 8 год., група В отримала омнопон 10 мг з анальгіном парентерально ч/з 8 год. Стандартний гемодинамічний моніторинг інтра– та післяопераційний. Рівень глікемія вивчали загальноприйнятим методом перед операціей, після, на 3 та 10 добу. Якість післяопераційного знеболення оцінювали за візуально-аналоговою шкалою.

Результати. Потреба у фентанілі і м’язових релаксантів була менше в Гр. А в порівнянні з Гр. В, хоча статистично з начущих відмінностей не було досягнуто (p=0 ,0561 та p=0 ,1037). Зниження середнього АТ в обох групах після інтубації трахеї було короткочасним, не  перевищувало 20 – 25% від вихідних значень і відновлювалось протягом 10–20 хвилин. У гр. А на всіх етапах дослідження рівень глікемії залишався стабільним і не виходив за межі норми, тоді, як в гр. В рівень цукру крові підвищувався до 50% у порівнянні з доопераційним значенням. Тільки на 10 добу після операції, рівень глікемії знижувався до операційних значень. Рівень післяопераційного болю по шкалі ВАШ був вищим у гр. В на протязі періоду спостереження у порівнянні з гр. А.

Висновки. Комбінована інгаляціїна анестезія севораном з в/в фентанілом та епідуральною анестезією ропівакаїном низкої концентрації у суміші з фентанілом та післяопераційна паціентом керована епідуральна аналгезія ропівакаїном у суміші з фентанілом, адреналіном та парентеральним декскетопрофеноміпарацетамолом є ефективними та безпечними методами знеболення у периопераційному періоді пацієнтів, оперованих на рак прямої кишки.

Біографія автора

Є. О. Горкавий, Національний інститут раку, Київ

Горкавый Е.А.

Посилання

Бюлетень національного канцер-реєстру України No16 (2013).

Kehlet H. (2003) Anaesthesia, surgery, and challenges in postoperative recovery. Lancet, 362:1921–1928. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(03)14966-5

Kehlet H. (2007) The role of the anesthesiologist in fast-track surgery: from multimodal analgesia to perioperative medical care. Anest Analg, 104:1380–1396. https://doi.org/10.1213/01.ane.0000263034.96885.e1

Kehlet H. (2007) Monitoring of peri-operative fluid administration by individualized goal-directed therapy. Acta Anaesthesiol Scand, 51:331–340. https://doi.org/10.1111/j.1399-6576.2006.01221.x

Nygren J., Thacke J., Carli F. (2012) Guidelines for Perioperative Care in Elective Rectal/Pelvic Surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS®) Society Recommendations. Clinical Nutrition, 31:801–816. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2012.08.012

Khoo, C.K, Vickery C.J., Eyre-Brook J.A. (2007) A Prospective Randomized Controlled Trial of Multimodal Perioperative Management Protocol in Patients Undergoing Elective Colorectal Resection for Cancer. Ann Surg, 245:867–872. https://doi.org/10.1097/01.sla.0000259219.08209.36

Robertson N., Gallacher P.J., Peel N. (2012) Implementation of an enhanced recovery programme following pancreaticoduodenectomy. HPB, 14:700-708. https://doi.org/10.1111/j.1477-2574.2012.00521.x

Наказ Міністерства охорони здоров’я України. 12.07.2016, No 703. Уніфікваний клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої ) медичної допомоги та медичної реабілітації, колоректальний рак.

Cousins Michael J., Bridenbaugh Phillip O. (1988) Epidural Neural Blockade. Neural Blockade in Clinical Anesthesia and Management of Pain, 253–360.

Bromage, P. R., Shibata, H. R., and Willoughby, H.W. (1971) Influence of prolonged epidural blockade of blood sugar and cortisol responses to operations upon the upper part of abdomen and the thorax. Surg. Gynecol. Obstet, 132:1051-1056.

Brandt M. R., Kehlet H., Binder C., еt al. Effect of epidural analgesia on the glycoregulatory endocrine response to surgery. (1976) Clin. Endocrinol. (Oxf.), 5:107. https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.1976.tb02821.x

Houghton A., Hickey J.B., Ross S.A., et al. (1978) Glucose tolerance during anaesthesia and surgery. Comparison of general and extradural anaesthesia. Br. J. Anaesth, 50:495-499. https://doi.org/10.1093/bja/50.5.495

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-01

Як цитувати

Горкавий, Є. О., & Лісний, І. І. (2016). Порівняння двох підходів периопераційного знеболення при хірургічному лікуванні пацієнтів на колоректальний рак. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, (4(77), 24–32. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94070

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження