Біоенергетична недостатність анестезіологічного забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94332Ключові слова:
стрес-моніторинг, стрес-метрія, біоенергетична недостатністьАнотація
Введення. Метою нашого дослідження була розробка аудиту безпеки компонентів періопераційної медицини. В межах нового концептуального підходу до зниження ступеню операційного ризику, розроблено метод динамічного стрес-моніторингу, який маніфестує визначення властивостей та можливостей ауторегуляції функціонального стану організму та переважаючих стрес- реакцій.Матеріали та методи. Динаміку життєво важливих функцій організму та гомеостазу досліджували у 399 пацієнтів під час різних за складністю оперативних втручань. Вибір технології анестезіологічного забезпечення проводили за розробленою нами шкалою операційно-анестезіологічного ризику з урахуванням.
Результати. В статті наведені клінічні результати застосування нових технологій. Аналіз клінічного матеріалу дозволив встановити різницю споживання кисню в залежності від реакцій організму на стрес. Отримані, в результаті клінічного дослідження дані дозволили встановити межі енергоструктурної безпеки, що в середньому дорівнює 15%. Встановлено, що застосування енергопротективних технологій для забезпечення безпеки періопераційної медицини, необхідно спрямувати на задоволення енергоструктурної потреби, що є гарантією виключення порушень життєдіяльності пацієнтів.
Висновки. Розроблений нами метод визначення тяжкості операційної травми універсальний і дозволяє, на будь-якому етапі анестезіологічного забезпечення, виявити біоенергетичну недостатність, що розвивається, і оцінити її важкість на основі об’єктивних показників стрес-моніторингу. Основою оцінки якості анестезіологічного забезпечення повинні бути мінімально стрес-активовані прояви нестабільності та деструктивності в енергоструктурній взаємодії маси клітин організму. Цю важливу задачу зазвичай вирішують, передусе, шляхом зниження модальності анестезії.
Посилання
Анестезиология: национальное руководство / под ред. А. А. Бунятяна, В. М. Мизикова. – М.: ГЭОТАР-Медиа. 2011. – 1104 с.
Гольфанд Б. Р. Анестезиология и интенсивная терапия (Практическое руководство в 2-х томах) /Б. Р. Гольфанд, А. И. Салтанов– Москва:ГЭОТАР Медиа, , 2009, – Т. 1, – 955с.
Смирнова Л. М. Концепція органопротективного знеболювання /Л. М. Смирнова – К.: Ліга-Інформ, 2009. – 137 с.
Смирнова Л. М. Изменения энергетического баланса у пациентов во время анестезии / Л. М. Смирнова, Н. Ф. Полевик, Т. Ф. Ларченко //Клінічна хірургія. – 2012. – No 6. – С. 49-52.
Шифрин Г. А. Персонификация периоперационной безопасности. Пособие /Г. А. Шифрин Запорожье: Дикое Поле. – 2016. – 88с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Л. М. Смирнова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).