Вплив тромбопрофілактики беміпарином на маркери запалення
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(64).2013.105507Ключові слова:
тромбопрофілактика, беміпарін, планові абдомінальні хірургічні втручання, медіатори запаленняАнотація
Після схвалення дизайну дослідження етичним комітетом і отримання інформованої згоди 90 пацієнтів були проспективно розподілені на три групи по ЗО осіб залежно від препарату та режиму тромбопрофілактики. В 1-й групі використовували нефракціонований гепарин у дозі 5000 ОД за 2 год до операції і по 5000 ОД двічі на добу впродовж 7 днів після неї, у 2-й групі - беміпарин у дозі 2500 МО за 2 год до операції і по 2500 МО 1 раз на добу впродовж 7 днів після операції, у 3-й групі - беміпарин у дозі 2500 МО через 6 год після операції і по 2500 МО 1 раз на добу впродовж 7 днів після операції. Групи були порівнянними за співвідношенням статей, середнім віком, супутньою патологією, класом за ASA (1-2) і типом оперативного втручання (лапароскопічна холецистектомія, видалення грижі). Досліджували рівні ІЛ-1а, ФНП-а, ІЛ-10 до операції, через 1 і 5 діб після операції. Доведено, що беміпарин з доопераційним стартом стабілізує вміст прозапальних цитокінів при достовірному зростанні рівня протизапальних. Беміпарин з післяопераційним режимом введення неоднозначно впливає на прозапальні цитокіни, забезпечуючи стабільне зростання вмісту протизапальних цитокінів. Спрямованість вектора запальних та протизапальних реакцій визначається кількістю довголанцюгових молекул у препараті.Посилання
Desborough J.P. (2000) The stress response to trauma and surgery. Br J Anaesth; 85: 109-17. https://doi.org/10.1093/bja/85.1.109
Zupancich E. et al. (2005) Mechanical ventilation affects inflammatory mediators in patients undergoing cardiopulmonary bypass for cardiac surgery: A randomized clinical trial Thorac Cardiovasc Surg;130:378-385. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2004.11.061
Anselmi A, et al. (200() Postoperative inflammatory reaction and atrial fibrillation: Simple correlation or causation? Ann Thorac Surg; 88:326-333. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2009.01.031
Lopez J., Del Conde L, Shrimpon C. (2005) Receptors, rafts, and microvesicles in thrombosis and inflammation Journal of Thrombosis and Haemostasis; 3:1737-1744. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2005.01463.x
Бойко B.H., Березницький Я.С., Венгер І.К. та ін. (2011) Венозный тромбоэмболизм, диагностика, лечении, профилактика. Міждисціплінарні клінічні рекомендації. Киев.
Schouten М., Wiersinga W.J., Levi M., Poll T. (2008) Inflammation, endothelium, and coagulation in sepsis. J Leukoc Biol; 83:536-545. https://doi.org/10.1189/jlb.0607373
Пашанов Е.Д., Замятин M.H., Стойко Ю.М., Румянцев А.Г. (2002) Особенности профилактики послеоперационных тромбоэмболических осложнений у пациентов со злокачественными заболеваниями. Росздрава, Москва.
Shebuski R.J. , Kilgore K.S. (2002) Role of Inflammatory Mediators in Thrombogenesis. J Pharmacol Exp Then; 300: 729-35. https://doi.org/10.1124/jpet.300.3.729
Wouwer M., Conway E.M. (2004) Novel functions of thrombomodulin in inflammation. Crit Care Med; 32:S254-S261. https://doi.org/10.1097/01.ccm.0000128036.64448.9e
Treasure T, Hill J. (2010) NICE guidance on reducing the risk of venous thromboembolism in patients admitted to hospital. J. R. Soc Med.; 103:210-210. https://doi.org/10.1258/jrsm.2010.100086
Samama C., Albaladejo P., Benhamou D. et al. (2006) Venous thromboembolism prevention in surgery and obstetrics: clinical practice guidelines. EJA; 23: 95-116. https://doi.org/10.1017/s0265021505002164
Abad J., Gomez-Outes A.. Martinez-Gonzales J. et al. (2007) Observational study of bemiparin, first dose administered 6 hours after surgery, in hip or knee replacement surgery. Pathopliysiol. Haemost. Thromb.;36 (suppl. 1).
Chapman T.M., Goa K.L. (2003) Bemiparin - a review of its use in the prevention of venous thromboembolism and treatment of deep vein thrombosis. Drugs;63:2357-2377. https://doi.org/10.2165/00003495-200363210-00009
Клигуненко E.H., Доценко В. В. (2008) Система гемостаза и венозный тромбоз. Последствия, профилактика, лечение: Метод. рекомендации. Днепропетровск, с. 46.
Verhamme Р., Hoylaerts М. (2009) Hemostasis and inflammation: two of a kind? Thrombosis Journal; 7:15. https://doi.org/10.1186/1477-9560-7-15
Bernard G.R., Vincent J.L., Laterre P.F. et al. (2001) Efficacy and safety of recombinant human activated protein C for severe sepsis. N Engl J Med; 344: 699-709. https://doi.org/10.1056/nejm200103083441001
Chambrier C., Chassard D., Bienvenu J. et al. (1996) Cytokine and hormonal changes after cholecystectomy: effect of ibuprofen pretreatment. Annals o f Surgery;224: 178-82. https://doi.org/10.1097/00000658-199608000-00010
Levi M., van der Poll T., ВьІІег H.R. (2004) Bidirectional relation between inflammation and coagulation. Circulation; 109:2698-704. https://doi.org/10.1161/01.cir.0000131660.51520.9a
Shebuski R.J., Kilgore K.S. (2002) Role of inflammatory mediators in thrombogenesis. J Pharmacol Exp Ther; 300:729-35. https://doi.org/10.1124/jpet.300.3.729
Ten Cate J.W., van der Poll T., Levi M. el al. (1997) Cytokines: triggers of clinical thrombotic disease. Thromb Haemost; 78:415.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 О. М. Клигуненко, О. С. Козіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
