Превентивні смерті на догоспітальному етапі у постраждалих з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(63).2013.106509Ключові слова:
закрита травма живота, превентивні смерті, оцінка тяжкості травмиАнотація
В статті наведено результати ретроспективного аналізу 648 летальних випадків у постраждалих, з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини, що зафіксовані на догоспітальному етапі. З метотою визначення превентивних смертей у даної групи постраждалих застосовували шкали ISS, NISS та прогностичну шкалу вірогідності виживання - TRISS. Серед загального масиву дослідження було відібрано групу постраждалих, де не було факту умисної затримки часу надання екстреної медичної допомоги - 238 (36,7%) випадків. Відповідно до обчислень за шкалою TRISS серед цієї групи кількість превентивних смертей склала - 12,2%, умовно превентивних смертей - 58,7%.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 Г. Г. Рощін, В. Д. Мішалов, В. О. Крилюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).