Анестезіологічний менеджмент лапароскопічних адреналектомій при синдромі МЕН 2А (клінічний випадок)
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(80).2017.109485Ключові слова:
синдром МЕН 2А, феохромоцитома, медулярний рак щитоподібної залози, первинний гіперпаратіреоз, анестезія, етапний периопераційний гемодинамічний менеджмент, урапіділ, ГЕКАнотація
Клінічний випадок: В статті наданий клінічний випадок синдрому МЕН 2А та представлені дві різних методики анестезіологічного менеджменту лапароскопічних адреналектомій.Висновки. Впровадження анестезіологічного менеджменту пацієнтів з феохромоцитомами в спеціалізованому ендокринологічному центрі забезпечило високу ефективність та безпеку при лапароскопічних адреналектоміях під час загальної анестезії. ЕПОГМ при підготовці до операції та під час хірургічного втручання є ефективним, легкокерованим та безпечним методом стабілізації показників гемодинаміки.
Посилання
Bordi C. Multiple endocrine neoplasia (MEN)-associated tumours / C. Bordi // Dig. Liver Dis. — 2004. — Vol. 36, N 1. — P. 31–34. https://doi.org/10.1016/j.dld.2003.11.011
|
Lee N.C. Multiple endocrine neoplasia type 2B — genetic basis and clinical expression / N. C. Lee, J. A. Norton // Surg. Oncol. — 2000. — Vol. 9. — P. 111–118. https://doi.org/10.1016/s0960-7404(00)00038-4
|
Multiple endocrine neoplasia type 2A: A 25-year review / M. A. Iler, D. R. King, M. E. Ginn—Pease [et al.] // J. Pediatr. Surg. — 1999. — Vol. 34, N 1. — P. 92–97. https://doi.org/10.1016/s0022-3468(99)90236-1
|
Raue F. Multiple endocrine neoplasia type 2: clinical features and screening / F. Raue, K. Frank—Raue, A. Grauer // Endocr. Metab. Clin. N. Am. — 1994. — Vol. 23, N 1. — P. 137–156.
|
Multiple Endocrine Neoplasia Type IIb: The Most Aggressive Form of Medullary Thyroid Carcinoma / J. A. Norton, L. C. Froome, R. E. Farrell, S. A. Wells // Surg. Clin. N. Am. — 1979. — Vol. 59, N 1. — P. 109–118. https://doi.org/10.1016/s0039-6109(16)41737-8
| |
Т.Р.Харрісон. Внутрішні хвороби. Частина 2, 1992, Переклад з англійської доктора мед. наук А. В. Сучкова, канд. мед. наук Н. Н. Заваденко, канд. мед. наук Д. Г. Катковський МОСКВА «МЕДИЦИНА» 1992-1997, 3430 с.
Daniel D. Kim, Christiano Matsui, Judymara L. Gozzani, Ligia A. S. T. Mathias, Pheochromocytoma Anesthetic Management, Open Journal of Anesthesiology, 2013, 3, 152–155. https://doi.org/10.4236/ojanes.2013.33035
H. Chen, R.S. Sippel, M.S. O’Dorisio, A.I. Vinik, R.V. Lloyd and K. Pacak. North American Neuroendocrine Tumor Society (NANETS). The North American Neuroendocrine Tumor Society Consensus Guideline for the Diagnosis and Management of Neuroendocrine Tumors: Pheochromocytoma, Paraganglioma, and Medullary Thyroid Cancer. Pancreas, Vol. 39, 2010, Р. 775–783. https://doi.org/10.1097/mpa.0b013e3181ebb4f0
| |
Lenders et al. Pheochromocytoma and Paraganglioma: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline // J Clin Endocrinol Metab, June 2014, 99(6):1915–1942. https://doi.org/10.1210/jc.2014-1498
| |
Bajwa S.S., Bajwa S.K. Implications and Considerations during Pheochromocytoma Resection: A Challenge to the Anesthesiologist // Indian Journal of Endocrinology & Metabolism. — 2011. — Vol. 15, No S4. — Р. S337–S344. https://doi.org/10.4103/2230-8210.86977
Eisenhofer G., Rivers G., Rosas A.L., Quezado Z., Manger W.M. and Pacak K. Adverse Drug Reactions in Patients with Phaeochromocytoma: Incidence, Prevention and Management // Drug Safety. — 2007. — Vol. 30. — Р . 1031–1062. https://doi.org/10.2165/00002018-200730110-00004
| |
Kinney M.A., Narr B.J., Warner M.A. Perioperative Management of Pheochromocytoma // Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. — 2002. — Vol. 16. — Р . 359–369. https://doi.org/10.1053/jcan.2002.124150
| |
Habbe N., Ruger F., Bojunga J., Bechstein W.O., Holzer K. Urapidil in the preoperative treatment of pheochromocytomas: a safe and cost-effective method // World J. Surg. — 2013 May. — 37(5). — 1141–6. https://doi.org/10.1007/s00268-013-1933-9
| |
Steib A., Collin F., Stojeba N., Coron T., Weber J.C., Beller J.P. Use of urapidil during phaeochromocytoma resection // Ann. Fr. Anesth. Reanim. — 1996. — 15(2). — 142–8. https://doi.org/10.1016/0750-7658(96)85035-0
| |
H. Bruynzeel, R.A. Feelders, T.H. Groenland, A.H. vanden Meiracker, C.H. van Eijck, J.F. Lange, W.W. de Herderand G. Kazemier. Risk Factors for Hemodynamic Instability during Surgery for Pheochromocytoma. Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, Vol. 95, 2010, Р. 678–685. https://doi.org/10.1210/jc.2009-1051
| |
М. В. Кунатовский, С. М. Черенько, А. А. Товкай. Анестезиологический менеджмент феохромоцитом при лапароскопической адреналэктомии: анализ пятилетнего опыта применения. Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія, No 2 (8), 2016 р., с. 62–73.
Черенько С.М., Дубров С.О., Кунатовський М.В., Товкай О.А., Тарасенко С.О. Анестезіологічний менеджмент феохромоцитом в умовах спеціалізованого ендокринологічного центру. Международный эндокринологический журнал, No 2(74). – 2016. – С. 115-123. https://doi.org/10.22141/2224-0721.2.74.2016.70952
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 М. В. Кунатовський, С. О. Дубров, С. О. Тарасенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).