Вплив препаратів для седації на стан мозкового кровотоку та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(87).2019.171016Ключові слова:
гіпоксія, ішемія, енцефалопатія, морфін, індекс резистентності, лейкомаляціяАнотація
Мета роботи. Порівняти вплив морфіну та інших седативних засобів на стан мозкового кровотоку та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених.
Матеріали і методи. Досліджено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за Sarnat II-III ст. в терміні d”72 годин після пологів. Немовлята були стратифіковані за фармакологічним препаратом для медикаментозної седації під час проведення штучної вентиляції легень на групи із застосуванням морфіну (n=71) та групу порівняння (n=134), в яку увійшли оксибутират натрію, діазепам та дексмедетомідин в стандартних рекомендованих дозах. Проведений порівняльний аналіз впливу морфіну та інших лікарських засобів на стан церебральної перфузії та на результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.
Результати і обговорення. Отримана достовірна відмінність поміж групами допплерівського індексу мозкового кровотоку RI у першу добу (0,64 [0,55-0,74] в групі морфіну та 0,68 [0,61-0,75] в групі контролю, р=0,037), і на третю добу лікування (відповідно 0,64 [0,55-0,70] проти 0,67 [0,61-0,75] при р=0,040), більш низькі показники САТ (51 [43-60] мм рт.ст. проти 56 [49-60] мм рт.ст. при р=0,017), більша у 2,2 рази частота судом (р=0,038) та вища майже у 2 рази концентрація протеїну S-100 на третю добу (р=0,029) у групі морфіну. Частота розвитку небажаного результату у вигляді церебральної лейкомаляції також була у 2 рази вище в групі морфіну (18,4%) ніж у контрольній групі (8,9%), хоча різниця виявилась недостовірною (р=0,051), але з очевидною тенденцією.
Висновки. В гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених застосування морфіну у якості препарату седативної дії у порівнянні з іншими фармакологічними препаратами призводить до низки негативних ефектів стосовно впливу на церебральну перфузію та на кінцеві результати лікування.
Посилання
Badawi N. Antepartum risk factors for newborn encephalopathy: the Western Australian case-control study / N. Badawi, J.J. Kurinczuk, J.M. Keogh [et al.] // BMJ. – 1998. – 317(7172). – P. 1549-1553
| 
| 
Johnston M.V. Treatment advances in neonatal neuroprotection and neurointensive care / M.V. Johnston, A. Fatemi, M.A. Wilson, F. Northington // Lancet Neurol. – 2011. – 10. – P. 372–382. doi: 10.1016/S1474-4422(11)70016-3
| |
Locatelli A. Antepartum and intrapartum risk factors for neonatal encephalopathy at term / A. Locatelli, M. Incerti, G. Paterlini [et al.] // Am. J. Perinatol. – 2010. – 27(8). – P. 649-654. doi: 10.1055/s-0030-1249761
| |
Pfister R.H. The Vermont Oxford Neonatal Encephalopathy Registry: rationale, methods, and initial results / R.H. Pfister, P. Bingham, E.M. Edwards [et al.] / / BMC Pediatr. – 2012. – 12. – P. 84-93. doi: 10.1186/1471-2431-12-84
| |
Ткачик С. Я. Прогнозування та профілактика перинатальної патології при аномаліях пологової діяльності / С. Я. Ткачик // Здоровье женщины. – 2016. – 4. – C.168-170. doi: nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_4_36
Torbenson V.E. Intrapartum factors associated with neonatal hypoxic ischemic encephalopathy: a case-controlled study / V.E. Torbenson, M.Ñ. Tolcher, K.M. Nesbitt [et al.] // BMC Pregnancy Childbirth. – 2017. – 17. – P. 415-422
| |
Liu L. Global, regional, and national causes of child mortality in 2000-2013, with projections to inform post-2015 priorities: an updated systematic analysis / L. Liu, S. Oza, D. Hogan [et al.] // Lancet. – 2015. – 385. – P. 430-440. doi: 10.1016/S0140-6736(14)61698-6
| |
Parikh P. Neuroprotective strategies in neonatal brain injury / P. Parikh, S.E. Juul // The Journal of Pediatrics. – 2018. – 192. – P. 22-32. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.08.031
| |
Tagin M. Neuroprotection for perinatal hypoxic ischemic encephalopathy in low- and middle-income countries / M. Tagin, H. Abdel-Hady, S. Rahman, D.V. Azzopardi, A.J. Gunn // Journal of Pediatrics. – 2015. – 167(1). – P. 25–28. doi: 10.1016/j.jpeds.2015.02.056
| |
Hall R.W. Drugs of choice for sedation and analgesia in the neonatal ICU / R.W. Hall, R.M. Shbarou // Clin. Perinatol. – 2009. – 36(1). – P. 15-26. doi: 10.1016/j.clp.2008.09.007
| |
Mayock D.E. Pain and sedation in the NICU / D.E. Mayock, C.A. Gleason // NeoReviews. – 2013. – 14. – e22-e31. doi: 10.1542/neo.14-1-e22
Carbajal R. Sedation and analgesia practices in neonatal intensive care units (EUROPAIN): results from a prospective cohort study / R. Carbajal, M. Eriksson, E. Courtois [et al.]; EUROPAIN Survey Working Group // Lancet Respir. Med. – 2015. – 3(10). – P. 796-812. doi: 10.1016/S2213-2600(15)00331-8
| |
Romantsik O. Clonidine for sedation and analgesia for neonates receiving mechanical ventilation / O. Romantsik, M.G. Calevo, E. Norman, M. Bruschettini // Cochrane Database Syst. Rev. – 2017. – 5. – CD012468. doi: 10.1002/14651858.CD012468.pub2
| |
Mahmoud M. Dexmedetomidine: review, update, and future considerations of paediatric perioperative and periprocedural applications and limitations / M. Mahmoud, K.P. Mason // BJA: British Journal of Anaesthesia. – 2015. – 115(2). – P. 171-182. doi: 10.1093/bja/aev226
| |
Pullen L.C. Dexmedetomidine effective sedative for neonates / L.C. Pullen // https://www.medscape.com/viewarticle/818075. – 2013. (Cited 2019 Feb 19)
McPherson C. Sedation and analgesia in mechanically ventilated preterm neonates: continue standard of care or experiment? / C. McPherson // J. Pediatr. Pharmacol. Ther. – 2012. – 17(4). – P. 351-364. doi: 10.5863/1551-6776-17.4.351
Elstad M. Cerebral resistance index is less predictive in hypothermic encephalopathic newborns / M. Elstad, A. Whitelaw, M. Thoresen // Acta Paediatrica. – 2011. – 100. – P. 1344–1349. doi: 10.1111/j.1651-2227.2011.02327.x
| |
Gerner G.J. Transfontanellar duplex brain ultrasonography resistive indices as a prognostic tool in neonatal hypoxic-ischemic encephalopathy before and after treatment with therapeutic hypothermia / G.J. Gerner, V.J. Burton, Poretti A. [et al.] // Journal of Perinatology. – 2016. – 36 (3). – P. 202-206. doi: 10.1038/jp.2015.169
|
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
