КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЯКІСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ-АНЕСТЕЗІОЛОГА
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(93).2020.220700Ключові слова:
спілкування, комунікативна компетентність, лікар-анестезіолог, пацієнтАнотація
Вступ. За останні роки помітно зріс інтерес до такої значущої складової професійної діяльності лікаря, як комунікативна компетентність з огляду на її суттєвий вплив на якість лікувального процесу і задоволення хворого.
Вміле спілкування лікаря з хворим і членами його родини підвищують успіх лікування і довіру хворого до лікаря.
Проблеми спілкування лікаря-анестезіолога з хворим розглянуті в статті в ключі постійно зростаючої інтенсивності його праці і підвищення вимог суспільства до медичних працівників. Підкреслено також важливість розвинених комунікативних навичок у попередженні скарг і судових позовів.
Мета даної статті узагальнити розрізнену інформацію щодо комунікативної компетентності, особливостях спілкування лікаря-анестезіолога з хворим і дати практикуючому лікарю дієвий інструмент, який дозволить вивести комунікацію на якісно новий рівень.
Матеріали та методи. Представлені в статті відомості засновані на аналізі літературних даних, отриманих при бібліографічному пошуку в PubMed, використанні рекомендацій Американської асоціації анестезіологів і ключових аспектів з «Повного керівництва по навичкам спілкування в клінічній практиці», окремих публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, особистого досвіду.
Результати. В освітленому в статті огляді сучасних даних відображені труднощі і особливості спілкування лікаря-анестезіолога з хворими та їхніми родичами, виходячи із специфіки його роботи в періопераційному періоді на різних етапах анестезіологічного забезпечення оперативних втручань і в умовах надання медичної допомоги хворим у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ).
Акцентовано увагу на високій напруженості в роботі медичного персоналу, великій тяжкості стану хворих, що супроводжується зменшенням можливого часу для спілкування з хворими та його близькими.
Наведені в статті рекомендації допоможуть лікарю-анестезіологу поліпшити наявні комунікативні навички та підвищити його прагнення до подальшого їх вдосконалення.
Посилання
Селезнев С. Б. Особенности общения медицинского персонала с больными различного профиля [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: Электрон. науч. журн. - 2011. - №4 (9). URL: http://medpsy.ru.
Васильева Л. Н. Коммуникативная компетентность в профессиональном и личностном становлении будущего врача. Автореф. дисс. к. психол. н. Кострома. – 2010.
Аканов А. А. Модель медицинского образования Казахского национального медицинского университета им. С. Д. Асфендирова - коммуникативные навыки выпускника / под ред. А. А. Аканова, О. М. Мирзабекова, К. А. Тумбаева и других. – 2011. – 126 с.
Parand N. Mehta. Communication Skills. – Talking to Patients. Indian Pediatrics May. – 2014. – Vol. 51, №5. – P.41–44.
Каплунов К. О. Оптимизация отношений врача и родственников ребенка-пациента в клинике детских инфекций. Автореф. дис. к. м. н. – Волгоград. – 2014. – 25 c.
Бадалев А. А. Психология общения. Энциклопедический словарь /Под общей редакцией А. А. Бадалева – М: изд. «Когито-центр». – 2015. – 672 с.
Шмаков А., Кохно В. Этические и деонтологические проблемы в анестезиологии и реаниматологии / Танатотерапия. Хрестоматия по танатотерапии. http://tanatoterra.com/index.php?art=240
Морозов В. Невербальная коммуникация. Экспериментально-психологическое исследование. – М.: изд. «Когито-центр».- 2015.- 592 с.
Борг Д. Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування (перекл. з англ. Н. Лазаревич) Харків: вид-во «Ранок»: Фабула –2020. – 304 с.
Bail W. F. The Complete Guide to Communication Skills in Clinical Practice. Program. – 2014. – 34 p.
Харди И. Врач, сестра, больной. Психология работы с больным. Budapest: Academiani Kiado – 1974. – 286 с.
Мазурок В. А., Решетова Т. В., Лебединский К. М., Кузнецова О. А., Корзулин В. А., Павлов А. С., Врач – анестезиолог-реаниматолог: проблемы подготовки и обеспечения профессиональной деятельности/ Клиническая анестезиология и реаниматология. – 2006. – т. 164, №4. – с. 54-59.
Кузнецова О. А. Психологические особенности развития и коррекции синдрома профессионального выгорания у врачей-анестезиологов. CПб, – 2012. – 177 с.
Баклаев А. В., Смирнов И. В., Мизаков В. М., Бунятян А. А. Информационный стресс анестезиологов-реаниматологов/Анестезиология и реаниматология. – 2002. – №2. – с 4-9.
Коряхова М. В., Соловьев А. Г., Киров М. Ю., Новикова И. А. Психологические факторы выгорания врачей анестезиологов-реаниматологов / Электронный журнал «Клиническая и специальная психология». – 2019. – т. 8, №2, – с. 16-37.
Борович О. Сучасному лікарю бракує часу на спілкування з пацієнтом / Ваше здоров’я. – 2020. - №1-2 (1545-1546). – с. 22-23.
Витч Р. Модели моральной медицины в эпоху революционных изменений / Вопросы философии. – 1994. - №3. – с. 67-72.
Казаков В. Н. Размышления о медицине (философия естествознания). Книга первая. Донецк. Изд. «Ноулидж» (Донецкое отделение). – 2010. – 419 с.
Запорожан В. Н. «Этюды о нравственности». Одесса, Одесский медуниверситет. – 2018. – с. 231.
Leigh J. M., Walker J., Janaganathan P. Effect of preoperative anaesthetic visit on anxiety. Br. Med J. 1977 Oct. 15; 2(6093): p. 987–989.
| 
Усенко Л. В., Криштафор А. А., Тютюнник А. Г. и др. Особенности общения врача с особыми группами больных и в конфликтных ситуациях /Мед. перспективи . – 2020. – Т. 24, №3, - с. 4 – 9.
Винсент Дж. Копп, Одри Шэфер. Анестезиологи и периоперативное общение (общение во время операции). Анестезиология. – 2000. – т. 93, №2. https://www.critical.ru/actual/etica/communication.htm.
Encyclopedia Britannica. Patient Rights. https://www.britannica.com/science/health-law/patients-rights#ref973958.
Багиярова Ф.А., Курбанова А.О. Проблемы формирования коммуникативных навыков в педиатрической практике / Вестник Казанского национального медицинского университета [Эл. ресурс]. URL: https://kaznmu.kz/press/2014/09/25/.
Усенко Л. В., Канюка Г. В., Оленюк Д. В., Силкина Ю. В., Абрамов А. В., Неханевич О. Б., Усенко А. А. Состояние когнитивных функций у лиц пожилого возраста, современные возможности их сохранения (современный взгляд и личный опыт). Метод. реком., изд. 2-е, перераб. и доп. Днепр. – 2018. – 42 с.
Усенко Л. В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога/ Медицина неотложных состояний. –2017. – №4 (83). – с. 9-15.
Усенко Л. В., Тютюнник А. Г., Халимончик В. В. Профилактика и коррекция послеоперационной когнитивной дисфункции у больных, перенесших каротидную эндартерэктомию в условиях общей анестезии./ Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти. – 2013. – №1-2. – с. 11-16.
Lin SY The effect of an anaesthetic patient information video on perioperative anxiety: A randomised study / Lin SY, Huang HA, Lin SC, Huang YT, Wang KY, Shi HY// Eur. J. Anaesthesiol.– 2016 Feb. – 33 (2). – p. 134-139.
|
Lennmarken C. Victims of awarness/ Lennmarken C., Bildfords K., Enlund G., Samuelsson G., Sandin R.//Acta Anaesthesiol. Scand. –2002, Mar. - №46 (3), р. 229-231.
|
Американская Ассоциация Анестезиологов. Официальный сайт. https://www.asahq.org/.
Черняховский Ф. Р. Организация отделения анестезиологии-реаниматологии. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1992. – 191 с.
Потиевский В.И., Гридчик И.Е., Грицан А.И., Еременко А.А., Заболотских И.Б., Козлов И.А., Лебединский К.М., Левит А.Л., Мазурок В.А., Молчанов И.В., Николаенко Э.М., Овечкин А.М. Седация пациентов в отделениях реанимации и интенсивной терапии. Клинические рекомендации ФАР. Анестезиология и реаниматология. – 2018. – 63(2). – с. 165-175.
Овечкин А. М., Кориенко П. А., Заболотских И. Б., Уваров Д. Н. Аналгезия и седация в интенсивной терапии. В кн: Гельфанд Б. Р., Заболотских И. Б., ред. «Интенсивная терапия. Краткое издание». – М. «ГЕОТАР-Медиа» - 2017. – с. 152-164.
Riker R.R., Fraser G. L. Altering intensive care sedation paradigms to improve patient outcomes// Crit.Care Clin. - 2009. - №25 (3), р 527-538.
|
Козлов И. А. Современные подходы к седации в отделениях реанимации и интенсивной терапии / Мед. алфавит. Неотложная медицина. – 2013. – №1 (8). – 22-31.
Проценко Д. Н. Пациент в ОРИТ личность или объект? https://www.youtube.com/watch?v=x3qUKe2OStg.
Димитрова Л. В. Профессиональная деформация личности медсестер разных профилей/ Димитрова Л. В., Двуреченская В. М., Мансурова О. В., Уварова Г. Н.// Мед. сестра. – 2014.- №1. – с. 50-53.
Яровинский М. Я. Размышления о морали, этике, биоэтике// Мед. помощь. – 1999. - №4. – с. 43-47.
Владыка А. С., Суслов В. В., Тарабрин О. А. Анестезиология в лицах под ред. проф. В. В. Суслова. Изд. 3-е, исправл. и дополн. – Сумы: Университетская клиника. – 2016. – 350 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Біль, знеболення та інтенсивна терапія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
