ПОРІВНЯННЯ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ СЕДАЦІЇ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНОМ ТА ПРОПОФОЛОМ У ПАЦІЄНТІВ НА ШТУЧНІЙ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ З ТОРАКАЛЬНИМИ ТА АБДОМІНАЛЬНИМИ ОПЕРАТИВНИМИ ВТРУЧАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256095Ключові слова:
анестезія, торакальні операції, абдомінальні операції, седація, екстубація, PSI, esCCO, делірійАнотація
Актуальність. Седативні засоби, що використовуються під час торакальних та абдомінальних оперативних втручань, можуть впливати на гемодинаміку, час екстубації пацієнта, тривалість перебування у відділення інтенсивної терапії та частоту виникнення делірію.
Мета. Періопераційна оцінка рівня седації пропофолом та дексмедетомідином, їх вплив на гемодинаміку з визначенням неінвазивного серцевого викиду (esCCO), часу екстубації, тривалості перебування у ВАІТ та частоту виникнення післяопераційного делірію.
Методи. В дослідження включено 121 пацієнт віком від 18 років, які перенесли торакальні та абдомінальні оперативні втручання, і в періопераційному періоді з метою седації отримували дексмедетомідин або інфузію пропофолу. Основним результатом дослідження було визначення часу екстубації та показників неінвазивного моніторингу гемодинаміки з вимірюванням серцевого викиду (esCCO) за допомогою монітору Nihon Kohden. Вторинними результатами дослідження були тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі, частота виникнення делірію.
Результати. Використання дексмедетомідину (n=52) як інтраопераційного та післяопераційного седативного засобу, на відміну від пропофолу (n=69), було пов’язане з швидшою ймовірністю екстубації (HR=1,65, 95% CI =1,23–2,21, Р=0,001). Більша тривалість операції була пов’язана зі зниженням ймовірності екстубації (HR=0,83, 95% CI=0,62-0,94, Р=0,029), а літні пацієнти мали меншу ймовірність швидкої екстубації (HR = 0,73; 95% CI = 0,62-0,94, P=0,005). Вихідні показники неінвазивного серцевого викиду пацієнтів групи пропофолу та дексмедетомідину були 5,9±1,1 л/хв і 6,1±0,6 л/хв відповідно. В кінці операції значення СВ були нижче вихідного рівня у пацієнтів групи пропофолу та дексмедетомідину на 11,9% і 6,6% відповідно. Не було значущого зв’язку між застосуванням дексмедетомідину та тривалістю перебування в реанімації, або випискою з лікарні (P=0,99 і P=0,54, відповідно) та частотою виникнення делірію у ВАІТ (P=0,25).
Висновок. періопераційне використання дексмедетомідину було пов’язане з більш ранньою екстубацією серед пацієнтів, що перенесли торакальні чи абдомінальні оперативні втручання, не впливаючи на тривалість перебування у відділенні реанімації та стаціонарі. Тривалість операції, старший вік та поява делірію – провідні фактори, що сприяли подовженню часу вентиляції. Враховуючи менш виражений депресивний вплив на показник неінвазивного серцевого викиду, схеми періопераційної седації на основі дексмедетомідину можуть бути альтернативою схемам на основі пропофолу з метою скорочення часу екстубації.
Посилання
Ostermann, ME, Keenan, SP, Seiferling, RA, Sibbald, WJ. Sedation in the intensive care unit: a systematic review. JAMA. 2000;283:1451-1459.
Myles, PS, Daly, DJ, Djaiani, G, Lee, A, Cheng, DCH. A systematic review of the safety and effectiveness of fast-track cardiac anesthesia. Anesthesiology. 2003;99:982-987.
Precedex [package insert] . Lake Forest, IL: Hospira Inc; 2013.
Дмитрієв Д. В., Бортник Д. І., Дмитрієва К. Ю, Мельниченко М. В. (2020). Досвід використання дексмедетомідину для седації в умовах відділення реанімації у пацієнтів з пневмоніями. Perioperaciina Medicina, том3 (№1), 27-31. DOI: 10.31636/prmd.v3i1.5
Khadka J, McAlinden C, Pesudovs K. Cognitive trajectories after postoperative delirium. N Engl J Med. (2012) 367:30–9. doi: 10.1056/NEJMoa1112923.
Inouye SK, Westendorp RG, Saczynski JS. Delirium in elderly people. Lancet. (2014) 383:911–22. doi: 10.1016/S0140-6736(13)60688-1.
Bin Abd Razak HR, Yung WY. Postoperative delirium in patients undergoing total joint arthroplasty: a systematic review. J Arthroplasty. (2015) 30:1414–7. doi: 10.1016/j.arth.2015.03.012.
Salluh JI, Wang H, Schneider EB, Nagaraja N, Yenokyan G, Damluji A, et al. Outcome of delirium in critically ill patients: systematic review and meta-analysis. BMJ. (2015) 350:h2538. doi: 10.1136/bmj.h2538.
Ely, EW, Inouye, SK, Bernard, GR. Delirium in mechanically ventilated patients: validity and reliability of the confusion assessment method for the intensive care unit (CAM-ICU). JAMA. 2001;286:2703-2710.
Sessler, CN, Gosnell, MS, Grap, MJ. The Richmond agitation-sedation scale validity and reliability in adult intensive care unit patients. AJRCCM. 2001;166:1338-1344.
The ability of a new continuous cardiac output monitor to measure trends in cardiac output following implementation of a patient information calibration and an automated exclusion algorithm / H. Ishihara, Y. Sugo, M. Tsutsui, T. Yamada, T. Sato, T. Akazawa et. al. // Journal of Clinical Monitoring and Computing. – 2012. – 26, Issue 6. – P. 465–471. doi: 10.1007/s10877-012-9384-7.
Udelsman R, Norton JA, Jelenich SE, Goldstein DS, Linehan WM, Loriaux DL, et al. Responses of the hypothalamic-pituitary-adrenal and renin-angiotensin axes and the sympathetic system during controlled surgical and anesthetic stress. J Clin Endocrinol Metab 1987; 64:986-94.
Ensinger H, Weichel T, Lindner KH, Grünert A, Ahnefeld FW. Effects of norepinephrine, epinephrine, and dopamine infusions on oxygen consumption in volunteers. Crit Care Med 1993;21:1502-8.
Chen KZ, Ye M, Hu CB, Shen X. Dexmedetomidine vs. remifentanil intravenous anaesthesia and spontaneous ventilation for airway foreign body removal in children. Br J Anaesth. 2014;112:892–97.
Chen L, Wang M, Xiang H, et al. Prediction of effect-site concentration of sufentanil by dose-response target controlled infusion of sufentanil and propofol for analgesic and sedation maintenance in burn dressing changes. Burns. 2014;40:455–59.
Tsai, HJ, Chen, CC, Chang, KY. Patients and surgery-related factors that affect time to recovery of consciousness in adult patients undergoing elective cardiac surgery. J Chin Med Assoc. 2011;74:345-349. doi:10.1016/j.jcma.2011.06.009
Chorney, SR, Gooch, ME, Oberdier, MT, Keating, D, Stahl, RF. The safety and effi cacy of dexmedetomidine for postoperative sedation in the cardiac surgery intensive care unit. HSR Proc Intensive Care Cardiovasc Anesth. 2013;5:17-24.
Wanat, M, Fitousis, K, Boston, F, Masud, F. Comparison of dexmedetomidine versus propofol for sedation in mechanically ventilated patients after cardiovascular surgery. Methodist Debakey Cardiovasc J. 2014;10:111-117.
Totonchi, Z, Baazm, F, Chitsazan, M, Seifi , S, Chitsazan, M. Predictors of prolonged mechanical ventilation after open heart surgery. J Cardiovasc Thorac Res. 2014;6:211-216. doi:10.15171/jcvtr.2014.014
Licker, M, Schweizer, A, Ellenberger, C, Tschopp, JM, Diaper, J, Clergue, F. Perioperative medical management of patients with COPD. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2007;2:493-515.
Reddy, SLC, Grayson, AD, Griffi ths, EM, Pullan, DM, Rashid, A. Logistic risk model for prolonged ventilation after adult cardiac surgery. Ann Thorac Surg. 2007;84:528-536. doi:10.1016/j.athoracsur.2007.04.002
Bhananker SM, Posner KL, Cheney FW, Caplan RA, Lee LA, Domino KB. Injury and liability associated with monitored anesthesia care: a closed claims analysis. Anesthesiology. 2006;104(2):228–234.
Prichep LS, Gugino LD, John ER, Chabot RJ, Howard B, Merkin H, Tom ML, Wolter S, Rausch L, Kox WJ. The Patient State Index as an indicator of the level of hypnosis under general anaesthesia. Br J Anaesth. 2004;92(3):393–399.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
