ПОШИРЕНІСТЬ ХРОНІЧНОГО БОЛЮ У ДІТЕЙ ПРИКАРПАТТЯ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНИХ АПЕНДЕКТОМІЙ. РЕТРОСПЕКТИВНО-ПРОСПЕКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256102Ключові слова:
хронічний біль, діти, опіоїдиАнотація
Хронічний біль у дітей є важливою проблемою громадського здоров’я у всьому світі. З 2004 по 2010 роки кількість дітей, госпіталізованих з приводу хронічного болю, збільшилась на 831 %, причому за рахунок коморбідної патології. Помірний та сильний хронічний біль уражає більше 1,7 мільйона дітей.
Мета роботи полягала у визначенні поширеності хронічного болю у дітей віком 7–18 років, після перенесених апендектомій.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 106 дітей, які знаходились на лікуванні у хірургічному відділенні, відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня» з приводу гострого апендициту, перитоніту. Діти були розподілені на групи: 1а – діти 7–12 років із гострим больовим синдромом в післяопераційному періоді, 1б – діти 13–18 років із гострим больовим синдромом; 2а група – діти 7–12 років із хронічним больовим синдромом, 2б група – діти 13–18 років із хронічним больовим синдромом.
Результати дослідження. Поширеність хронічного больового синдрому у дітей Прикарпаття складає 19,81±0,21%, який переважає у хлопчиків. Пацієнти із хронічним больовим синдромом вимагають більших об’ємів фентанілу, анальгіну та парацетамолу (р<0,05). Діти із хронічним болем мали достовірно вищі середні значення шкали FLACC, ВАШ порівняно із дітьми з гострим болем (р<0,05). Обговорення. Під час проведення дослідження було підтверджено необхідність додаткового знеболення дітей із хронічним больовим синдромом протягом періопераційного періоду без істотної динаміки показників шкал болю.
Висновки. Вивчення прогностичних маркерів розвитку, розуміння механізмів формування та використання сучасних методів терапії (регіонарна аналгезія) хронічного больового синдрому у дітей дозволить попередити його виникнення, цим самим зменшить страждання дітей та підлітків.
Посилання
World Health Organization. International Classifi cation of Diseases 11th Revision. Geneva: World Health Organization; 2019.
Von Korff M et al. Racial and Socioeconomic Disparities in Disabling Chronic Pain: Findings from the Health and Retirement Study. Pain. 2016 Oct; 17(10):1068-1080.
Friedrichsdorf S.J., Postier A., Eull D., Weidner C., Foster L., Gilbert M., Campbell F. Pain outcomes in a US children’s hospital: A prospective cross-sectional survey. Hosp. Pediatr. 2015;5:18–26.
Zhu L.M., Stinson J., Palozzi L., Weingarten K., Hogan M.E., Duong S., Carbajal R., Campbell F.A., Taddio A. Improvements in pain outcomes in a Canadian pediatric teaching hospital following implementation of a multifaceted knowledge translation initiative. Pain Res. Manag. J. Can. Pain Soc. 2012;17:173–179.
Huguet A., Miro J. The severity of chronic pediatric pain: An epidemiological study. J. Pain. 2008;9:226–236.
Hechler T., Dobe M., Zernikow B. Commentary: A worldwide call for multimodal inpatient treatment for children and adolescents suffering from chronic pain and pain-related disability. J. Pediatr. Psychol. 2010;35:138–140.
Coffelt, T. A., Bauer, B. D. & Carroll, A. E. Inpatient characteristics of the child admitted with chronic pain. Pediatrics 132, 1–8 (2013).
Friedrichsdorf SJ, Giordano J, Desai Dakoji K, Warmuth A, Daughtry C, Schulz CA. Chronic Pain in Children and Adolescents: Diagnosis and Treatment of Primary Pain Disorders in Head, Abdomen, Muscles and Joints. Children (Basel). 2016 Dec 10;3(4):42.
Gobina I, Villberg J, Välimaa R, Tynjälä J, Whitehead R, Cosma A et al. Prevalence of self-reported chronic pain among adolescents: Evidence from 42 countries and regions. Eur J Pain. 2019;23(2):316-326.
Walters CB, Kynes JM, Sobey J, Chimhundu-Sithole T, McQueen KAK. Chronic Pediatric Pain in Low- and Middle-Income Countries. Children (Basel). 2018;5(9):113.
King S, Chambers CT, Huguet A, MacNevin RC, McGrath PJ, Parker L et al. The epidemiology of chronic pain in children and adolescents revisited: a systematic review. Pain. 2011;152(12):2729-2738.
Stanford EA, Chambers CT, Biesanz JC, Chen E. The frequency, trajectories and predictors of adolescent recurrent pain: a populationbased approach. Pain. 2008;138(1):11-21.
Huguet A, Miro J. The severity of chronic pediatric pain: an epidemiological study. J Pain. 2008;9(3):226-236.
Gobina I, Villberg J, Välimaa R, Tynjälä J, Whitehead R, Cosma A et al. Prevalence of self-reported chronic pain among adolescents: Evidence from 42 countries and regions. Eur J Pain. 2019;23(2):316-326.
Tumin D, Drees D, Miller R, Wrona S, Hayes Jr D, Tobias JD et al. Health care utilization and costs associated with pediatric chronic pain. J Pain. 2018;19(9):973-982.
Eccleston C, Fisher E, Howard RF, Slater R, Forgeron P, Palermo TM et al. Delivering transformative action in paediatric pain: a Lancet Child & Adolescent Health Commission. Lancet Child Adolesc Health. 2020: 2352-4642.
Woolf C.J. Central sensitization: Implications for the diagnosis and treatment of pain. Pain. 2011;152:S2–S15.
Hassett A.L., Hilliard P.E., Goesling J., Clauw D.J., Harte S.E., Brummett C.M. Reports of chronic pain in childhood and adolescence among patients at a tertiary care pain clinic. J. Pain. 2013;14:1390–1397.
Johannes C.B., Le T.K., Zhou X., Johnston J.A., Dworkin R.H. The prevalence of chronic pain in United States adults: Results of an internet-based survey. J. Pain. 2010;11:1230–1239.
НАКАЗ МОЗ України «Про затвердження Протоколів лікування дітей зі спеціальності «Дитяча хірургія» від 30.03.2004 року N 88-Адм. Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18.02.2010 року N 150.
Wildgaard K, Ringsted TK, Hansen HJ et al (2012) Quantitative sensory testing of persistent pain after video-assisted thoracic surgery lobectomy. Br J Anaesth 108(1): 126–33.
Schug S & Bruce J (2017) Risk stratifi cation for development of chronic post-surgical pain. Pain Reviews 2 (e627).
Weinrib AZ, Azam MA, Birnie KA et al (2017) The psychology of chronic post-surgical pain: new frontiers in risk factor identifi cation, prevention and management. Br J Pain 11(4): 169-77.
Pain, hurt, and harm. The ethics of pain control in infants and children. Walco GA, Cassidy RC, Schechter NL N Engl J Med. 1994 Aug 25; 331(8):541-4.
McBain R , Rose AJ , LaRochelle MR. The U.S. opioid epidemic: one disease, diverging tales. Prev Med 2018;112:176–8.
Morphine paradoxically prolongs neuropathic pain in rats by amplifying spinal NLRP3 infl ammasome activation. Grace PM, Strand KA, Galer EL, Urban DJ, Wang X, Baratta MV, Fabisiak TJ, Anderson ND, Cheng K, Greene LI, Berkelhammer D, Zhang Y, Ellis AL, Yin HH, Campeau S, Rice KC, Roth BL, Maier SF, Watkins LR Proc Natl Acad Sci U S A. 2016 Jun 14; 113(24):E3441-50.
Race and unequal burden of perioperative pain and opioid related adverse effects in children. Sadhasivam S, Chidambaran V, Ngamprasertwong P, Esslinger HR, Prows C, Zhang X, Martin LJ, McAuliffe J Pediatrics. 2012 May; 129(5):832-8.
Katz J, Clarke H & Seltzer Z (2011) Review article: Preventive analgesia: quo vadimus? Anesth Analg 113(5): 1242–53.
Marella F. General principles of regional anesthesia in children. BJA. 2019;V9:342-348.
Bielka, K., Kuchyn, I., Tokar, I. et al. Psoas compartment block effi cacy and safety for perioperative analgesia in the elderly with proximal femur fractures: a randomized controlled study. BMC Anesthesiol 2021;21: 252.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).