ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТИЗОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЛІКУВАННЯ БОЛЮ КОМБАТАНТІВ ПІСЛЯ ПОРАНЕНЬ НА РІЗНИХ РІВНЯХ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(111).2025.332589Ключові слова:
лікування болю, вогнепальні поранення, мінно-вибухові поранення, рівні надання медичної допомоги у Збройних Силах України, стандартизація лікування болю, комбатантиАнотація
Лікування болю після поранень залишається складним завдання для лікарів. Відповідно до даних літературних джерел частота хроніфікації болю у даної категорії пацієнтів, в середньому, складає 83 % і залежить від багатьох факторів. Персоналізована, науково обґрунтована стандартизація лікування болю може знизити відсоток хронізації.
Мета роботи. Дослідити ефективність використання стандартизованого підходу до лікування болю комбатантів після поранень на різних рівнях надання медичної допомоги у Збройних Силах України.
Методи. Представлено дані результатів лікування 79 комбатантів після поранень. Для діагностики інтенсивності болю використали числову шкалу болю (ЧШБ). Груп порівнювали за критерієм Манна-Уітні, хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. Перевірку розподілу кількісних показників на нормальність здійснювали критерієм Шапіро-Уілка, а аналіз зміни показників критерій Фрідмана.
Результати. Близько 80 % комбатантів при поступленні після поранення перебували у важкому стані та близько 17 % у вкрай важкому. У Групі 1: загальна анестезія використовувалась у 32 %, реґіонарна анестезія – 34 %, реґіонарна анестезія з седацією – 34 %; у Групі 2: загальна анестезія – 30%, реґіонарна анестезія – 32 %, реґіонарна анестезія з седацією – 38 %. Загальна анестезія була методом вибору у 23 комбатантів, реґіонарна анестезія у 26, а реґіонарна анестезія з седацією у 23. На 2 рівні у 3 комбатантів з ризиком за ASA 2 використана реґіонарна анестезія; 63 комбатанти мали ризик ASA 3, де в 10 випадках використали загальну анестезію, 23 випадках – реґіонарну і в 30 випадках – реґіонарну з седацією; у 13 комбатантів, які мали ризик за ASA 4 використали загальну анестезію. Після поранення (рівень 1) в обох групах показник інтенсивності болю був на високому рівні (в середньому 9 балів), проте одразу після знеболення цей показник знизився до 4 балів, що відповідає критеріям достатнього контролю над болем. Надалі під час лікування на 3 та 4 рівнях цей показник лише знижувався, а частота хроніфікації болю склала 21,5 %, що свідчить про ефективність запропонованого алгоритму лікування болю.
Висновок. Отримані результати нашого дослідження свідчать про те, що запропонований алгоритм стандартизованого підходу до лікування болю комбатантів після поранень на різних рівнях надання медичної допомоги дозволяє якісно контролювати біль та знизити частоту хроніфікації.
Посилання
Jarrassier, A., Py, N., de Rocquigny, G., Raux, M., Lasocki, S., Dubost, C., Bordier, E., Libert, N., Leclerc, T., Meaudre, É., Pasquier, P. (2024). Lessons learned from the war in Ukraine for the anesthesiologist and intensivist: A scoping review. Anaesth Crit Care Pain Med. Oct;43(5):101409. doi: 10.1016/j.accpm.2024.101409. Epub 2024 Jul 30. PMID: 39089451.
| 
| 
Klugh, JM., Harvin, JA. (2024). Acute pain management after trauma: What you need to know. J Trauma Acute Care Surg. Apr 1;96(4):537-541. doi: 10.1097/TA.0000000000004193. Epub 2023 Nov 13. PMID: 37962128.
| |
Ma, Y., Li, Y., Wang, C., Zhang, Y., Wang, L., Hu, R., Yin, Y., He, F. (2024). Effects of non-pharmacological interventions on pain in wound patients during dressing change: A systematic review. Nurs Open. Feb;11(2):e2107. doi: 10.1002/nop2.2107. PMID: 38391098; PMCID: PMC10830920.
| |
Woo, K., González, CVS., Amdie, FZ., de Gouveia Santos VLC. (2024). Exploring the effect of wound related pain on psychological stress, inflammatory response, and wound healing. Int Wound J. Jul;21(7):e14942. doi: 10.1111/iwj.14942. PMID: 38946527; PMCID: PMC11215315.
|
Lee, K., Lee, S., & Kim, J. (2024). Wound Pain Management: The Present and the Future. Journal of Wound Management and Research, 20(3), 199-211. https://doi.org/10.22467/jwmr.2024.03153.
Cao, B., Xu, Q., Shi, Y. et al. (2024). Pathology of pain and its implications for therapeutic interventions. Sig Transduct Target Ther 9, 155. https://doi.org/10.1038/s41392-024-01845-w
| |
Horoshko, V. (2023). The relationship of chronic pain with performed surgical interventions and injured anatomical parts of the body in patients with gunshot and mine-explosive wounds at the stages of treatment. Clinical and Preventive Medicine. (1). 6-11. https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(23).2023.01.
Stark, Thomas R. DDS; Davidson, Nathan L. MD, PhD; Cannon, Jeremy W. MD, SM; Polk, Travis M. MD; Shackelford, Stacy A. MD; Stallings, Jonathan D. PhD; Cap, Andrew P. MD, PhD. (2022). The Battlefield Pain Research Steering Committee and Panel Discussion Members*. Battlefield pain summit: Expert consensus statements. Journal of Trauma and Acute Care Surgery 93(2S):p S12-S15, August. DOI: 10.1097/TA.0000000000003711
| |
https://www.jsomonline.com/Citations/YUZF-3SF0.php
Li, S., Brimmers, A., van Boekel, RLM., Vissers, KCP., Coenen, MJH. (2023). A systematic review of genome-wide association studies for pain, nociception, neuropathy, and pain treatment responses. Pain. Sep 1;164(9):1891-1911. doi: 10.1097/j.pain.0000000000002910. May 5. PMID: 37144689; PMCID: PMC10436363.
| |
Turk, DC., Rudy, TE. (1987). Towards a comprehensive assessment of chronic pain patients. Behav Res Ther. 25(4):237-49. doi: 10.1016/0005-7967(87)90002-7. PMID: 3662986.
| |
Jensen, MP., Karoly, P., Braver S. (1986). The measurement of clinical pain intensity: a comparison of six methods. Pain. Oct;27(1):117-126. doi: 10.1016/0304-3959(86)90228-9. PMID: 3785962.
| |
Hendrix, JM., Garmon, EH. (2025). American Society of Anesthesiologists Physical Status Classification System. Feb 11. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; Jan–. PMID: 28722969.
Kanda, Y. [Statistical analysis using freely-available «EZR (Easy R)» software]. (2015). Rinsho Ketsueki. Oct;56(10):2258-66. Japanese. doi: 10.11406/rinketsu.56.2258. PMID: 26458467.
|
Horoshko, V., Kuchyn, I., Bielka, K., Sapunar, D. (2024). Chronic pain and psychological well-being in soldiers wounded during Russo-Ukrainian war: a retrospective study. Medica Jadertina, 54 (3), 157-165. https://doi.org/10.57140/mj.54.3.2
Dmytriiev, D. (2024). Study of the intensity of postoperative pain after mine-explosive injury: a pilot study of different analgesics. EMERGENCY MEDICINE, 20(5), 356-362. https://doi.org/10.22141/2224-0586.20.5.2024.1735
Ksenchyna, K., Ksenchyn, O., Nazarchuk, O., & Dmytriiev, D. (2024). The role of microbial wound contamination in chronic pain development in patients with injuries. EMERGENCY MEDICINE, 20(5), 400–408. https://doi.org/10.22141/2224-0586.20.5.2024.1740
Горошко, В.Р. (2024). Лікування болю у пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями на етапах лікування. [Дис. док. мед. наук, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця]. https://drive.google.com/file/d/1C5Mbs3ixRAMeqsnfjSpkyQZLN7tLaALa/view
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
