ВПЛИВ МЕТОДІВ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА ПЕРЕБІГ РАННЬОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МІННО-ВИБУХОВИМИ ТА ВОГНЕПАЛЬНИМИ УШКОДЖЕННЯМИ КІНЦІВОК
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(111).2025.332591Ключові слова:
мінно-вибухова травма, вогнепальна травма, анестезія, аналгезія, реґіонарна анестезія, загальна анестезія, наркотичні анальгетикиАнотація
Вступ. За останнє десятиліття результати лікування пацієнтів із травмою зазнали суттєвих змін. Рівень виживаності, як цивільних так і військовослужбовців, постраждалих внаслідок бойових дій значно покращився завдяки покращенню якості надання першої медичної допомоги на місці події та в лікувальному закладі. При госпіталізації пацієнта, що отримав травматичне пошкодження, необхідно пам’ятати про ризики, що потенційно можуть виникнути під час анестезіологічного забезпечення та в післяопераційному періоді. Відпрацювання алгоритмів протоколу масивної трансфузії та маршрутів пацієнта при критичній кровотечі є надзвичайно важливими заходами кожного лікувального закладу, що дозволяють підвищити виживаність у даної групи пацієнтів. Застосування вазопресорів дозволяє зменшити потребу в надмірному введенні розчинів, знизити ризик гемодилюції та набряку тканин, особливо в умовах тяжкої коагулопатії та триваючої крововтрати. Ефективне післяопераційне знеболення є ключовим чинником зниження ризику ускладнень, скорочення тривалості перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії та лікувальному закладі загалом, а також раннього початку реабілітаційних заходів.
Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з мінно-вибуховими та вогнепальними пошкодженнями кінцівок шляхом оцінки перебігу раннього післяопераційного періоду залежно від методу анестезіологічного забезпечення. Матеріали та методи. Це дослідження охоплює результати лікування 61 пацієнта, що були госпіталізовані до КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» з діагнозом мінно-вибухове та / або вогнепальне поранення та перебували на лікуванні у зазначеному ЗОЗ за період з лютого 2022 року по жовтень 2023 року. Обговорення результатів дослідження.
Результати дослідження переконливо демонструють суттєві переваги застосування реґіонарних методів анестезіологічного забезпечення під час проведення первинних та етапних оперативних втручань у пацієнтів з міно-вибуховими та вогнепальними пошкодженнями кінцівок, порівнюючи з використанням методів загальної анестезії.
Висновок. Отримані результати дослідження демонструють, що вибір методу анестезіологічного забезпечення суттєво впливає на гемодинамічну стабільність пацієнта, інтенсивність враженості післяопераційного больового синдрому та частоту періопераційних ускладнень у пацієнтів з бойовою травмою.
Посилання
Joint Trauma System. (2021). Anesthesia for trauma patients: Clinical practice guideline (CPG ID: 40). Defense Health Agency, Joint Trauma System.
Buckenmaier, C., & Mahoney, P. F. (Eds.). (2015). Combat anesthesia: The first 24 hours. In D. E. Banks (Ed.), Textbooks of Military Medicine. Borden Institute.
Roberts, D. J., Bobrovitz, N., Zygun, D. A., et al. (2021). Evidence for use of damage control surgery and damage control interventions in civilian trauma patients: A systematic review. PubMed. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33706763/
| 
| 
Joint Trauma System. (2019). Damage control resuscitation CPG. https://jts.health.mil/index.cfm/PI_CPGs/cpgs
Spahn, D. R., Bouillon, B., Cerny, V., et al. (2019). The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: Fifth edition. Critical Care, 23(1), 98. https://doi.org/10.1186/s13054-019-2347-3
| |
Zhang, Z., Lai, X., Wang, X., et al. (2023). Association between early norepinephrine use and 24-hour mortality in trauma patients with hemorrhagic shock: A retrospective analysis. Frontiers in Medicine, 10, 1170016. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1170016
Dubost, C., Denechaud, M., Raux, M., et al. (2022). Association of early norepinephrine administration with 24-hour mortality among patients with blunt trauma and hemorrhagic shock. JAMA Network Open, 5(9), e2231689. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.34258
| |
American College of Surgeons. (2018). Advanced trauma life support (ATLS): ATLS 10th edition student manual. https://pubhtml5.com/oxsy/uctd/ATLS_10th_Edition_Student_Manual/
Gerner, P., Cozowicz, C., & Memtsoudis, S. G. (2022). Outcomes after orthopedic trauma surgery – What is the role of the anesthesia choice? Anesthesiology Clinics, 40(3), 433-444. https://doi.org/10.1016/j.anclin.2022.04.001
|
Clark, D. J., & Schumacher, M. A. (2017). America’s opioid epidemic: Supply and demand considerations. Anesthesia & Analgesia, 125(5), 1667–1674.
| |
Ramirez, S., Bebarta, V. S., Varney, S. M., et al. (2017). Misuse of prescribed pain medication in a military population – a self-reported survey to assess a correlation with age, deployment, combat illnesses, or injury? American Journal of Therapeutics, 24(2), e150–e156.
| |
Buckenmaier, C., Mahoney, P. F., Anton, T., et al. (2012). Impact of an acute pain service on pain outcomes with combat-injured soldiers at Camp Bastion, Afghanistan. Pain Medicine, 13(7), 919–926.
| |
Dhanjal, S. T., Highland, K. B., Nguyen, D. M., Santos, D. M., Burch, R. H., Maani, C. V., Aden, J. K., Patel, R., & Buckenmaier, C. C. (2019). Regional anesthesia in the combat setting: Are ACGME requirements enough? Military Medicine, 184(11-12), 745–749. https://doi.org/10.1093/milmed/usz007
| |
Neal, J. M., Bernards, C. M., Hadzic, A., et al. (2008). ASRA practice advisory on neurologic complications in regional anesthesia and pain medicine. Regional Anesthesia and Pain Medicine, 33(5), 404–415. https://doi.org/10.1016/j.rapm.2008.07.527
| |
Семклер, Т., Мартін, Ш., Брукс, Е., та ін. (2017). Intravenous acetaminophen for pain after major orthopedic surgery: A systematic review and meta-analysis. Anesthesia & Analgesia, 124(5), 1553–1567.
Joint Trauma System. (2023, March 3). War wounds: Debridement and irrigation. Tactical Combat Casualty Care. https://tccc.org.ua/en/guide/war-wounds-debridement-and-irrigation-cpg
Міністерство охорони здоров’я України. (2023). Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» (Наказ № 1513 від 23.08.2023).
Міністерство охорони здоров’я України. (2023). Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Профілактика інфекційних ускладнень бойових поранень антибактеріальними лікарськими засобами на догоспітальному етапі» (Наказ № 1004 від 01.06.2023).
Міністерство охорони здоров’я України. (2022). Про затвердження Методичних рекомендацій щодо знеболення постраждалих на етапах евакуації (Наказ № 1122 від 28.06.2022, додаток 2, частина 5).
Kehlet, H., & Wilmore, D. W. (2005). Fast-track surgery. British Journal of Surgery, 92(1), 3–4. https://doi.org/10.1002/bjs.4841
| |
Jiang, M., Liu, S., Deng, H., Liang, X., & Bo, Z. (2021). The efficacy and safety of fast track surgery (FTS) in patients after hip fracture surgery: A meta-analysis. Journal of Orthopaedic Surgery and Research, 16(1). https://doi.org/10.1186/s13018-021-02277-w
| |
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
