ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА СИНДРОМУ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО СОЛЕВИВЕДЕННЯ ТА СИНДРОМУ НЕАДЕКВАТНОЇ СЕКРЕЦІЇ АНТИДІУРЕТИЧНОГО ГОРМОНУ У ПАЦІЄНТА З ГІПОНАТРІЄМІЄЮ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГЕМОРАГІЧНОГО ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.2(111).2025.332593Ключові слова:
Синдром церебрального солевиведення, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону, гіпонатріємія, геморагічний інсульт, диференційна діагностика, інфузійна терапія, гіповолемія, волемічний статусАнотація
Актуальність. Гіпонатріємія часто виникає після інсульту через синдром церебрального солевиведення (СЦСВ) або синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ). Ці стани мають схожі ознаки (гіпонатріємія, гіпоосмоляльність крові, висока осмоляльність сечі), але потребують протилежних підходів до лікування. Помилки в діагностиці часто призводять до набряку мозку та/або електролітних порушень, що підкреслює необхідність чіткої диференціації.
Опис випадку. 58-річний чоловік з геморагічним інсультом скроневої частки. На 10-й день розвинулась слабкість, сплутаність свідомості, гіпотонія (100/60 мм рт.ст.), тахікардія (110 уд/хв), гіпонатріємія (118 ммоль/л), підвищений натрій сечі (70 ммоль/л), осмолярність крові 245 мОсм/л, сечі — 520 мОсм/л. На користь СЦСВ вказували гіповолемія (підвищений гематокрит 48%, сухі слизові) та відсутність затримки рідини. Лікування: інфузія 0,9% NaCl (2 мл/ кг/год). Натрій нормалізувався до 135 ммоль/л за 7 днів із покращенням стану.
Висновки. СЦСВ — ключова причина гіпонатріємії після інсульту. Диференціація з СНСАДГ є важливою, адже СЦСВ супроводжується гіповолемією та вимагає інфузійної терапії, тоді як СНСАДГ характеризується гіперволемією та потребує обмеження рідини. Описаний випадок підкреслює важливість швидкої діагностики, моніторингу та індивідуального підходу для запобігання ускладнень.
Посилання
Gang, X., Zhang, Y., Pan, X., Guo, W., Li, Z., Wang, Y., et al. (2018). Hyponatremia: prevalence and characteristics in internal medicine patients in southeast of China. Medicine 97:e13389. doi: 10.1097/MD.0000000000013389
| 
| 
Rahman, M., and Friedman, W. A. (2009). Hyponatremia in neurosurgical patients: clinical guidelines development. Neurosurgery 65, 925–935; discussion 935–926. doi: 10.1227/01.NEU.0000358954.62182.B3
| |
Althaus, A. E., and Krapf, R. (2018). Quality and cost considerations in hyponatraemic patients needing hospitalisation. Swiss Med. Wkly. 148:w14662. doi: 10.4414/smw.2018.14662
| |
Rumalla, K., Reddy, A. Y., Letchuman, V., and Mittal, M. K. (2017). Hyponatremia in Guillain-Barre syndrome. J. Clin. Neuromuscul. Dis. 18, 207–217. doi: 10.1097/CND.0000000000000157
|
Moritz, M. L. (2019). Syndrome of inappropriate antidiuresis. Pediatr. Clin. North Am. 66, 209–226. doi: 10.1016/j.pcl.2018.09.005
| |
Wan Novriza Wijaya, Novita Anggraeni, Sony, & Andrea Valentino. (2024). Hyponatremia After Intracranial Hemorrhage: Cerebral Salt Wasting Syndrome (CSWS) or The Syndrome of Inappropriate Antidiuretic Hormone Secretion (SIADH)?. Bioscientia Medicina : Journal of Biomedicine and Translational Research, 9(1), 6058-6072. https://doi.org/10.37275/bsm.v9i1.1174
Cui, H., He, G., Yang, S., Lv, Y., Jiang, Z., Gang, X., & Wang, G. (2020). Inappropriate Antidiuretic Hormone Secretion and Cerebral Salt-Wasting Syndromes in Neurological Patients. Therapeutics and Clinical Risk Management, 16, 665–675
| |
Greenberg, A., Verbalis, J. G., Amin, A. N., Burst, V. R., Chiodo, J. A. III, Chiong, J. R., et al. (2015). Current treatment practice and outcomes. Report of the hyponatremia registry. Kidney Int. 88, 167–177. doi: 10.1038/ki.2015.4
| |
Gray, J. R., Morbitzer, K. A., Liu-DeRyke, X., Parker, D., Zimmerman, L. H., and Rhoney, D. H. (2014). Hyponatremia in patients with spontaneous intracerebral hemorrhage. J. Clin. Med. 3, 1322–1332. doi: 10.3390/jcm3041322
| |
Kalita, J., Singh, R. K., and Misra, U. K. (2017). Cerebral salt wasting is the most common cause of hyponatremia in stroke. J. Stroke Cerebrovasc. Dis. 26, 1026–1032. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2016.12.011
| |
Saleem, S., Yousuf, I., Gul, A., Gupta, S., and Verma, S. (2014). Hyponatremia in stroke. Ann. Indian Acad. Neurol. 17, 55–57. doi: 10.4103/0972-2327.128554
| |
Oster JR, Singer I. Hyponatremia, hyposmolality, and hypotonicity: tables and fables. Arch Intern Med. 1999;159(4):333–336. doi:10.1001/archinte.159.4.333
| |
Castillo JJ, Vincent M, Justice E. Diagnosis and management of hyponatremia in cancer patients. Oncologist. 2012;17(6):756–765. doi:10.1634/theoncologist.2011-0400
| |
Bade, Y. P., & Chaudhari, H. R. (2020, April). Syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion and cerebral salt wasting as the common causes of hyponatremia in tertiary care hospital. International Journal of Advances in Medicine, 7(4), 577–581.
Schwartz WB, Bennett W, Curelop S, Bartter FC. A syndrome of renal sodium loss and hyponatremia probably resulting from inappropriate secretion of antidiuretic hormone. Am J Med. 1957;23(4):529–542. doi:10.1016/0002-9343(57)90224-3
| |
Misra, U. K., Kalita, J., Bhoi, S. K., and Singh, R. K. (2016). A study of hyponatremia in tuberculous meningitis. J. Neurol. Sci. 367, 152–157. doi: 10.1016/j.jns.2016.06.004
| |
Peters, J. P., Welt, L. G., Sims, E. A., Orloff , J., and Needham, J. (1950). A salt-wasting syndrome associated with cerebral disease. Trans. Assoc. Am. Phys. 63, 57–64.
|
Nelson, P. B., Seif, S. M., Maroon, J. C., and Robinson, A. G. (1981). Hyponatremia in intracranial disease: perhaps not the syndrome of inappropriate secretion of antidiuretic hormone (SIADH). J. Neurosurg. 55, 938–941. doi: 10.3171/jns.1981.55.6.0938
| |
Harrigan, M. R. (2001). Cerebral salt wasting syndrome. Crit. Care Clin. 17, 125–138. doi: 10.1016/S0749-0704(05)70155-X
| |
Berendes, E., Walter, M., Cullen, P., Prien, T., Van Aken, H., Horsthemke, J., et al. (1997). Secretion of brain natriuretic peptide in patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage. Lancet. 349, 245–249. doi: 10.1016/S0140-6736(96)08093-2
| |
Tobin, G., Chacko, A. G., and Simon, R. (2018). Evaluation of NT-ProBNP as a marker of the volume status of neurosurgical patients developing hyponatremia and natriuresis: a pilot study. Neurol. India 66, 1383–1388. doi: 10.4103/0028-3886.241401
| |
Misra, U. K., Kalita, J., Kumar, M., and Tripathi, A. (2018). A study of atrial and brain natriuretic peptides in tuberculous meningitis and acute encephalitis. Int. J. Tuberc. Lung Dis. 22, 452–457. doi: 10.5588/ijtld.17.0479
| |
Runkle I, Villabona C, Navarro A, et al. Treatment of hyponatremia induced by the syndrome of Inappropriate antidiuretic hormone secretion: a multidisciplinary spanish algorithm. Nefrologia. 2014;34(4):439–450. doi: 10.3265/Nefrologia.pre2014.Apr.12220
| |
Schrier, R. W., Gross, P., Gheorghiade, M., Berl, T., Verbalis, J. G., Czerwiec, F. S., et al. (2006). Tolvaptan, a selective oral vasopressin V2-receptor antagonist, for hyponatremia. N. Engl. J. Med. 355, 2099–2112. doi: 10.1056/NEJMoa065181
| |
Momi J, Tang CM, Abcar AC, Kujubu DA, Sim JJ. Hyponatremia—What Is Cerebral Salt Wasting? Perm J. 2010 Summer;14(2):62-65. doi: 10.7812/tpp/08-066.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
