ПОРІВНЯННЯ СТАРТОВИХ ГЕМОДИНАМІЧНИХ І МІКРОЦИРКУЛЯТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕПТИЧНИМ ШОКОМ: РЕСПОНДЕРИ ТА НЕРЕСПОНДЕРИ ДО ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(114).2026.355350Ключові слова:
сепсис, POCUS, інфузійна терапіяАнотація
Вступ. Септичний шок залишається однією з найскладніших проблем інтенсивної терапії, значною мірою через гетерогенність гемодинамічних порушень і непередбачуваність відповіді на інфузійну терапію. Традиційні статичні показники широко застосовуються в клінічній практиці, однак їх здатність розрізняти пацієнтів, чутливих і нечутливих до введення рідини, залишається дискутабельною.
Мета. Оцінити, чи існують відмінності у стартових гемодинамічних та мікроциркуляторних показниках між респондентами і нереспондентами до інфузійної терапії при септичному шоці та чи дозволяють статичні параметри розрізнити ці групи.
Матеріали та методи. У проспективне одноцентрове дослідження було включено 120 пацієнтів із септичним шоком. На момент включення оцінювали показники макро- та мікроциркуляції, включно з середнім артеріальним тиском, частотою серцевих скорочень, рівнем лактату, центральним венозним тиском, абсолютним діаметром нижньої порожнистої вени та швидкістю капілярного наповнення. Чутливість до інфузійної терапії визначали за показником варіації пульсового тиску (PPV), при значеннях >12% пацієнтів відносили до респондентів. Статистичний аналіз виконували з використанням непараметричних методів.
Результати. Респондери та нереспондери не відрізнялися за показниками загальної тяжкості стану (SOFA, APACHE II), основними параметрами макрогемодинаміки, рівнем лактату, центральним венозним тиском та абсолютним діаметром нижньої порожнистої вени. Водночас динамічні індекси (PPV, ∆VTI, ∆CSPV) були статистично значуще вищими у респондентів. Статичні показники не продемонстрували дискримінаційної здатності щодо прогнозування відповіді на інфузійну терапію.
Висновки. У пацієнтів із септичним шоком стартові статичні гемодинамічні показники не дозволяють достовірно розрізнити респондентів і нереспондентів до інфузійної терапії. Отримані результати підкреслюють обмежену інформативність статичних маркерів та обґрунтовують необхідність рутинного використання динамічних методів оцінки чутливості до рідини в цій популяції пацієнтів.
Посилання
Singer M, Deutschman CS, Seymour CW, et al. The Third International Consensus Defi nitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA. 2016;315(8):801–810.
Angus DC, van der Poll T. Severe sepsis and septic shock. N Engl J Med. 2013;369(9):840–851.
Rhodes A, Evans LE, Alhazzani W, et al. Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Med. 2017;43(3):304–377.
Marik PE, Baram M, Vahid B. Does central venous pressure predict fl uid responsiveness? A systematic review of the literature and the tale of seven mares. Chest. 2008;134(1):172–178.
Vieillard-Baron A, Cecconi M. Understanding cardiac failure in sepsis. Intensive Care Med. 2014;40(10):1560–1563.
Acheampong A, Vincent JL. A positive fl uid balance is an independent prognostic factor in patients with sepsis. Crit Care. 2015;19:251.
Michard F, Teboul JL. Predicting fl uid responsiveness in ICU patients: a critical analysis of the evidence. Chest. 2002;121(6):2000–2008.
Monnet X, Marik PE, Teboul JL. Prediction of fl uid responsiveness: an update. Ann Intensive Care. 2016;6:111.
Kim DH, et al. Carotid ultrasound measurements for assessing fluid responsiveness in spontaneously breathing patients: corrected flow time and respirophasic variation in carotid artery blood flow peak velocity. Br J Anaesth. 2018;121(3):541–549.
Zhou K, et al. Carotid artery corrected fl ow time and peak flow velocity change induced by fluid challenge to predict fl uid responsiveness in mechanically ventilated patients. Intensive Care Med. 2024.
De Backer D, Heenen S, Piagnerelli M, Koch M, Vincent JL. Pulse pressure variations to predict fluid responsiveness: influence of tidal volume. Intensive Care Med. 2005;31(4):517–523.
Bentzer P, Griesdale DE, Boyd J, MacLean K, Sirounis D, Ayas NT. Will this hemodynamically unstable patient respond to a bolus of intravenous fluids? JAMA. 2016;316(12):1298–1309.
Mercado P, et al. Accuracy of Echocardiographic Cardiac Output Measurement by LVOT VTI in Critically Ill Patients. (PMCID: PMC5465531).
Monnet X, Teboul JL. Assessment of fluid responsiveness: recent advances. Curr Opin Crit Care. 2013;19(4):290–297.
Magder S. Central venous pressure: a useful but not so simple measurement. Crit Care Med. 2006;34(8):2224–2227.
Eskesen TG, Wetterslev M, Perner A. Systematic review including reanalyses of 1148 individual data sets of central venous pressure as a predictor of fluid responsiveness. Intensive Care Med. 2016;42(3):324–332.
Via G, Tavazzi G, Price S. Ten situations where inferior vena cava ultrasound may fail to accurately predict fluid responsiveness: a physiologically based point of view. Intensive Care Med. 2016;42(7):1164–1174.
Cecconi M, De Backer D, Antonelli M, et al. Consensus on circulatory shock and hemodynamic monitoring. Intensive Care Med. 2014;40(12):1795–1815.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
