ОПТИМІЗАЦІЯ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОГО ЗНЕБОЛЕННЯ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ПЕЧІНКИ ЗА ДОПОМОГОЮ БІЛАТЕРАЛЬНОГО БЛОКУ ESP З КАТЕТЕРИЗАЦІЄЮ. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ

Ю.Л. КУЧИН; Н.І. МИСИНЧУК

doi:10.25284/2519-2078.1(114).2026.355365

Автор(и)

Ю.Л. КУЧИН Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна
Н.І. МИСИНЧУК Національний медичний університет імені Олександра Богомольця , Україна

DOI:

https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(114).2026.355365

Ключові слова:

реґіонарна анестезія, ERAS-протокол, ESP-блок, трансплантація печінки, періопераційне знеболення, пацієнти з порушеною функцією печінки, реципієнти печінки

Анотація

Вступ. Епідуральна анестезія (ЕА) довгий період вважалася золотим стандартом для періопераційного знеболення пацієнтів, особливо при великих абдомінальних втручаннях. Однак, сучасна хірургічна практика та периопераційний анестезіологічний менеджмент суттєво змінилися. Імплементація ERAS-протоколів та розвиток інших менш інвазивних методик реґіонарної анестезії ставлять це твердження під сумнів. Це має вагоме клінічне значення саме для пацієнтів, котрим проводяться великі абдомінальні хірургічні втручання й для яких епідуральна анестезія може бути протипоказана, наприклад, через тромбоцитопенію. Особливо це актуально для реципієнтів печінки. З огляду на це, нами запропоновано метод двобічної блокади Erector Spinae Plane (ESP) з катетеризацію як альтернативу для мультимодальної аналгезії пацієнтам у періопераційному періоді при трансплантації печінки.

Мета роботи. Оцінка ефективності знеболювання та впливу на періопераційний період білатеральної ESP блокади з катетеризацією у пацієнтів з порушеною функцією печінки, котрим проводилась трансплантація печінки.

Матеріали і методи. Популяцію (P) склали 80 дорослих реципієнтів із порушеною функцією печінки, яким проводилася трансплантація печінки від живого родинного донора. Втручання (I) полягало у виконанні білатеральної катетеризації простору м’яза, що випрямляє хребет (ESP-блок), на рівні Т8–Т9 (група ESP, n=40). У якості контролю (C) застосовували стандартне системне періопераційне знеболення без використання реґіонарних методик (контрольна група, n=40). Первинною кінцевою точкою (O) було інтраопераційне споживання фентанілу, а вторинними – інтенсивність болю за шкалою ВАШ у перші 48 год, частота опіоїд-асоційованих ускладнень (PONV, післяопераційний ілеус) та тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії (ВАІТ). Статистичну обробку виконували у програмному забезпеченні R.

Результати. Застосування ESP-блокади дозволило статистично значущо знизити інтраопераційне споживання фентанілу порівняно з контрольною групою (медіана 1,56 проти 2,01 мкг/кг/год; різниця медіан склала 0,45 мкг/ кг/год, 95 % CI для різниці: від 0,23 до 0,68 мкг/кг/год; p < 0,001). Показники болю за ВАШ були зіставними на більшості етапів післяопераційного періоду в перші 48 год, за винятком вечора 1-ї доби, коли рівень болю був значущо нижчим у групі ESP (p = 0,009). У групі ESP відзначено достовірне зниження частоти післяопераційної нудоти та блювання (2,5 % проти 25,0 %; p = 0,007) та випадків післяопераційного ілеусу (5,0 % проти 27,5 %; p = 0,013). Це сприяло більш ранньому початку ентерального харчування (p < 0,001) та скороченню тривалості перебування пацієнтів у ВАІТ (медіана 5 діб у групі ESP проти 7 діб у контрольній групі; різниця медіан: 2 доби, 95 % CI: 1-2 доби; p = 0,005).

Висновки. Застосування білатеральної ESP-блокади з катетеризацією забезпечує статистично значуще зниження інтраопераційної потреби у використанні опіоїдів (фентаніл) (p < 0,001) та частоти опіоїд-асоційованих ускладнень у післяопераційному періоді (PONV, ілеус). Це сприяє прискореному відновленню ентерального харчування та скороченню перебування пацієнтів у ВАІТ на 2 доби (p = 0,005), що дозволяє рекомендувати методику як ефективний компонент ERAS-протоколів при об’ємних втручаннях на печінці.

Посилання

Rodgers A, Walker N, Schug S et al. Reduction of postoperative mortality and morbidity with epidural or spinal anaesthesia: results from overview of randomised trials. BMJ 2000; 321: 1493. https://doi.org/10.1136/bmj.321.7275.1493.

Epidural anesthesia is no longer the standard of care in abdominal surgery with ERAS. What are the alternatives? – Minerva Anestesiologica 2020 October;86(10):1079-88. https://www.minervamedica.it/en/journals/minerva-anestesiologica/article.php?cod=R02Y2020N10A1079 (accessed 14/01/2026).

Hewson DW, Tedore TR, Hardman JG. Impact of spinal or epidural anaesthesia on perioperative outcomes in adult noncardiac surgery: a narrative review of recent evidence. Br J Anaesth 2024; 133: 380–99. https://doi.org/10.1016/j.bja.2024.04.044.

Dubilet M, Gruenbaum BF, Semyonov M et al. Erector Spinae Plane (ESP) Block for Postoperative Pain Management after Open Oncologic Abdominal Surgery. Pain Res Manag 2023; 2023: 9010753. https://doi.org/10.1155/2023/9010753.

Saadawi M, Layera S, Aliste J, Bravo D, Leurcharusmee P, Tran DQ. Erector spinae plane block: A narrative review with systematic analysis of the evidence pertaining to clinical indications and alternative truncal blocks. J Clin Anesth 2021; 68: 110063. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2020.110063.

Кучин ЮЛ, Мисинчук НІ. Білатеральна катетеризація ESP для оптимізації періопераційного знеболення при трансплантації печінки: оцінка безпечності. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE 2025: 20–6. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(113).2025.346687.

Robinson CL, Phung A, Dominguez M et al. Pain Scales: What Are They and What Do They Mean. Curr Pain Headache Rep 2024; 28: 11–25. https://doi.org/10.1007/s11916-023-01195-2.

Joshi GP, Mariano E, Elkassabany NM et al. 2026 American Society of Anesthesiologists Practice Guideline on Perioperative Pain Management Using Local and Regional Analgesia for Cardiothoracic Surgeries, Mastectomy, and Abdominal Surgeries. Anesthesiology 2026; 144: 19–43. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000005790.

Dewey MM, Kodali A, Jiao Y, Drobish JK. Outcomes in pediatric liver transplant recipients receiving bilateral continuous erector spinae plane blocks. Pediatr Transplant 2023; 27: e14558. https://doi.org/10.1111/petr.14558.

Hill SA. Pharmacokinetics of drug infusions. Continuing Education in Anaesthesia, Critical Care and Pain 2004; 4: 76–80. https://doi.org/10.1093/bjaceaccp/mkh021.

Becker DE, Reed KL. Local anesthetics: review of pharmacological considerations. Anesth Prog 2012; 59: 90–101; quiz 102–3. https://doi.org/10.2344/0003-3006-59.2.90.