Венозний тромбоемболізм. Питання тромбопрофілактики в анестезіології
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(73).2015.84310Ключові слова:
тромбопрофілактика, антикоагулянтиАнотація
Представлено сучасну стратегію інтенсивної терапії порушень у системі гемостазу. Висвітлено питання тромбопрофілактики в анестезіології. Представлено алгоритм комплексного впливу на основні елементи системи регуляції агрегатного стану крові: ендотелій судинної стінки, тромбоцити та плазмові фактори згортання крові. Проаналізовано особливості застосування сучасних антикоагулянтів для профілактики тромботичних ускладнень, що дає добре прогнозований результат при стійкому стані гіпокоагуляції без порушення основних ланок гемостазу. Протоколи проведення тромбопрофілактики в анестезіології потребують удосконалення. У періоперационний період перспективним є застосування низькомолекулярних гепаринів, у післяопераційний – ширше застосування оральних антикоагулянтів. Перспективним видається широке впровадження в анестезиологическую практику гепариноїдів.Посилання
Наказ МОЗ України No 329 від 15.06.2007 р.
National Institute for Heal th and Clinical Excellence [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.nice.org.uk/nicemedia/live/12695/47195/47195.pdf Название с экрана (дата обращения: 10.04.2014).
The Ninth ACCP conference on antithrombolytic and thrombolytic therapy (2012) Chest;141(2)(Suppl):7S-47S. https://doi.org/10.1378/chest.1412s3
Agnelli G., LaBianca R., Cimminiello C., Di Minno G (2011) Survival in cancer patients with and without VTE in a prospective case-control study: the master-oncology project. Journal of Thrombosis and Haemostasis; 9 (Suppl. 2):1–970.
Nicolaides A.N., Fareed J., Kakkar A.K. et al. (2006) International Consensus Statement. Int. Angiol;25(2):101–161.
Henry D.A., Carless P.A., Moxey A.J. et al. (2011) Anti-fibrinolytic use for minimising perioperative allogeneic blood transfusion. Cochrane Database of Systematic Reviews; 3. https://doi.org/10.1002/14651858.cd001886.pub3
Caprini J.A., Arcelus J.I., Hasty J.H. et al. (1991) Clinical assessment of venous thromboembolic risk in surgical patients. Seminars in Thrombosis & Hemostasis;17, suppl 3: 304–12.
Samama Ch.M., Samama M.M. (1999) Prevention of venous thromboembolism. Congress of European Society of Anaesthesiology. Amsterdam: 39-43.
Беляев А.В. (2014) Связующая (бриджинг) терапия антикоагулянтами в анестезиологии и интенсивной терапии. Изд. 2-е перераб. и дополн. К.: КИМ, 96 с.
Кінах М.В., Губенко О.В., Когут Р.В. (2007) Вплив прямих антикоагулянтів (стандартного і низькомолекулярного гепарину та пентосану полісульфату) на активність антитромбіну ІІІ. Кровообіг та гемостаз, No 2, c. 11–14.
Шлапак І.П., Бондар М.В., Пилипенко М.М. (2014) Діагностика та інтенсивна терапія тромбоемболії легеневої артерії. Острые и неотложные состояния в практике врача, No 1, c. 37-42.
Prevention and management of venous thromboembolism Quick Reference Guide-December 2010-Scottish Intercollegiate Guidelines Network Elliott House, 8–10 Hillside Crescent, Edinburgh EH7 5EA www.sign.ac.uk
Черний В.И., Смирнова Н.Н., Егоров А.А., Котлова Е.А. (2010) Профилактика тромбоэмболических осложнений у больных, оперируемых по поводу рака щитовидной железы. Практична онкологія, No 2(31), c. 41-49.
Черний В.И., Смирнова Н.Н., Егоров А.А. (2012) Применение бемипарина натрия для профилактики венозного тромбоэмболизма в оперативной онкопульмонологии. Біль, знеболювання i інтенсивна терапія, No 1-д, c. 558-561.
Никульников П.И., Ратушнюк А.В., Гуч А.А. (2008) Профилактика тромботических осложнений реконструктивных операций, выполненных по поводу окклюзии магистральных артерий бедренно-подколенного сегмента. Клінічна хірургія, No 7, c. 24–27.
Кінах М.В., Когут Р.В., Огородник Ю.Ю., Орел Ю.Г. (2007) Вплив пентосану полісульфату SP54 на фібринолітичну активність крови у порівнянні із стандартним і низькомолекулярним гепарином (клексаном). Вісник наукових досліджень, No 1(46), c. 81-84.
Черний В.И., Смирнова Н.Н., Егоров А.А. (2012) Применение бемипарина натрия для профилактики венозного тромбоэмболизма в оперативной онкопульмонологии. Біль, знеболювання i інтенсивна терапія, No 1-д, c. 558-561.
Черний В.И., Колганова Е.А., Егоров А.А. (2013) Применение бемипарина натрия для профилактики венозного тромбоэмболизма в оперативной онкогепатологии. Медицина неотложных состояний, No 8 (55), c. 85–91.
Черний В.И., Смирнова Н.Н., Егоров А.Н. и др. (2013) Фибринолитическая анти-Ха активность плазмы крови у пациентов, подвергшихся резекции легкого. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія, No 2-д, c. 581-584.
Черний В.И., Смирнова Н.Н., Егоров А.A. и др. (2014) Оптимизация профилактики венозных тромбоэмболических осложнений в оперативной онкопульмонологии. Медицина неотложных состояний, No 6 (61), c. 23–28.
Kearon C., Kahn S.R., Agnelli G. et al. (2008) Antithrombotic therapy for venous thromboembolic disease: American College of Chest Physicians Evidence-Based Clinical Practice Guidelines (8th Edition). Chest; 133(6 Suppl): 454S-545S. https://doi.org/10.1378/chest.08-0658
Short N., Connors J. (2014) New oral anticoagulants and the cancer patient. The Oncologist; 19: 82–93. https://doi.org/10.1634/theoncologist.2013-0239
Spinler S.A. (2006) New Concepts in Heparin-Induced Thrombocytopenia: Diagnosis and Management. J Thromb Thrombolysis; 21(1):17–21. https://doi.org/10.1007/s11239-006-5571-z
Levine M.N., Gu C., Liebman H.A. et al. (2012) A randomized phase II trial of apixaban for the prevention of thromboembolism in patients with metastatic cancer. J Thromb Haemost;10(5): 807–14. https://doi.org/10.1111/j.1538-7836.2012.04693.x
Пентосан полисульфат SP 54 (1999) Сборник научных статей и результатов клинических испытаний по препарату пентосан полисульфат SP 54, 89 с.
Ханюкова И.Я., Танцура А.В. (2008) Влияние пентосана полисульфата на показатели гемостаза и липидного обмена у больных ишемической болезнью сердца. Український терапевтичний журнал, No 1, c. 4–9.
Мішалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Валецький В.Л. (2006) Порівняльна оцінка застосування нефракціонованого гепарину і пентосану полісульфату SP54 у профілактиці тромбоемболічних ускладнень після планових і ургентних абдомінальних операцій. Хірургія України, No 1, c. 50-58.
Волкова Ю.В., Хижняк А.А., Мазниченко В.А. (2012) Место профилактики тромбоэмболических осложнений в комплексе интенсивной терапии травматической болезни у геронтологических больных. Журнал "медицина неотложных состояний, No 3 (42), c. 44-48.
Иванова И. (2011) Гепариноиды: нераскрытый терапевтический потенциал. Практична ангіологія, No 4(43), c. 27–31.
Fuster V. et al. (2006) ACC/ANA/ESC 2006. Guidelines for the Management of Patients with atrial fibrillation. EHG; 27:1979–2030. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehl176
Hylek E.M., Go A.S., Chang Y. (2003) Effect of intensity of oral anticoagulation on stroke severity and mortality in atrial fibrillation. N. Engl. J. Med; 349: 1019–1026. https://doi.org/10.1056/nejmoa022913
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 В. І. Черній
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).