Визначення CO<sub>2</sub>-статусу пацiєнтiв пiд час високочастотної струминної вентиляцiї в мiкроларингохiрургiї: чи виправданий рутинний аналiз газового складу артерiальної кровi при тривалих втручаннях?
DOI:
https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(70).2015.85178Ключові слова:
капнографiя, аналiз газового складу артерiальної кровi, мiкрохiрургiя гортанi, струминна вентиляцiя, паралiтичний стеноз гортанiАнотація
Високочастотна струминна вентиляцiя легень є методом вибору в мiкрохiрургiї гортанi, оскiльки вона забезпечує безперешкодний огляд структурних елементiв гортанi i може бути проведена за допомогою тонких катетерiв. Однак, не зважаючи на полiпшення оксигенацiї, елiмiнацiя СО2 може суттєво порушуватись, що зумовлює необхiднiсть ретельного монiторингу СО2-статусу пацiєнтiв. Хоча капнографiя дає достатню iнформацiю щодо ефективностi елiмiнацiї СО2, при тривалих втручаннях може виникнути необхiднiсть у визначеннi вмiсту СО2 безпосередньо в артерiальнiй кровi. Наведено результати ретроспективного аналiзу 35 пацiєнтiв, яким проводили мiкроларингохiрургiчнi втручання з приводу паралiтичного стенозу гортанi. Всi втручання виконано пiд загальною анестезiєю з використанням пiдскладкової високочастотної струминної вентиляцiї легень. Тривалiсть усiх втручань перевищувала 90 хв. Порiвняльний аналiз рiзних методiв контролю елiмiнацiї СО2 не виявив переваг аналiзу газового складу артерiальної кровi порiвняно з капнографiєю. Отриманi данi свiдчать, що неiнвазивнi методи монiторингу СО2-статусу пацiєнтiв дають змогу отримати достовiрнi данi, на пiдставi яких можна проводити ефективне налаштування параметрiв струминної вентиляцiї легень пiд час тривалих мiкрохiрургiчних втручань на гортанi.Посилання
Jaquet Y. et al. (2006) Complications of different ventilation strategies in endoscopic laryngeal surgery: a 10-year review. Anesthesiology; 104:52–9. https://doi.org/10.1097/00000542-200601000-00010
Gottschalk A. et al. (1997). Capnography during jet ventilation for laryngoscopy. Anesth Analg; 85:155-9. https://doi.org/10.1097/00000539-199707000-00028
Frietsch T. et al. (2000). Intermittent capnography during high-frequency jet ventilation for prolonged rigid bronchoscopy. Acta Anaesthesiol Scand.; 44 (4):391-7. https://doi.org/10.1034/j.1399-6576.2000.440406.x
Biro P. et al. (1998). The efficiency of CO2 elimination during high-frequency jet ventilation for laryngeal microsurgery. Anesth Analg; 87:180-4. https://doi.org/10.1097/00000539-199807000-00037
Hautmann H. et al. (2000). High frequency jet ventilation in interventional fiberoptic bronchoscopy. Anesth Analg.; 90 (6): 1436-40. https://doi.org/10.1097/00000539-200006000-00034
Dhara, S.S. (2011). Jet ventilation and anaesthesia – a practical guide to understanding jet ventilation and its current applications in clinical anaesthetic practice. Australasian Anaesthesia. Invited papers and selected continuing education lectures. Ed. by R. Riley,79–92.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Д. О. Покришень, Б. І. Павлик, С. О. Дубров
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).